Дудко Федір Іванович. Повний Кавалер ордена Слави

1224_F_Dudko
Дудко Федір Іванович – командир гарматної обслуги винищувально-протитанкової артилерійської батареї 20-ї танкової бригади 11-го танкового корпусу 1-ї гвардійської танкової армії 1-го Білоруського фронту, старшина – на момент представлення до нагородження орденом Слави 1-го ступеня.

Народився 25 вересня 1903 року в селі Гребениківка нині Тростянецького району Сумської області в сім’ї селянина. Українець. Закінчив 4 класи. Був бригадиром рільничої бригади в колгоспі у Чуйському районі Киргизької РСР.

У Червоній Армії з 1941 року. Учасник Великої Вітчизняної війни з листопада 1941 року. Відзначився при звільненні Харкова, Новоукраїнки, Первомайська, Дубоссар, форсуванні Дніпра (район Дніпрокам’янки), Південного Бугу, під час Корсунь-Шевченківської та Яссько-Кишинівської операцій. Воював у Польщі, Німеччині. Член ВКП(б)/КПРС з 1944 року.

Командир гарматної обслуги 672-го артилерійського полку (213-а стрілецька дивізія, 53-а армія, 2-й Український фронт) старший сержант Федір Дудко в бою біля села Шпакове, 30 кілометрів на північний захід від міста Кіровограда України, 27 січня 1944 року прямою наводкою підбив танк, брав участь у відбитті 4 контратак противника і завдав ворогові значних втрат у живій силі.

Наказом від 8 лютого 1944 року за зразкове виконання завдань командування в боях з німецько-фашистськими загарбниками старший сержант Дудко Федір Іванович нагороджений орденом Слави 3-го ступеня (№68325).

Командир гарматної обслуги винищувально-протитанкової артилерійської батареї (20-а танкова бригада, 11-й танковий корпус, 1-а гвардійська танкова армія, 1-й Білоруський фронт) старшина Федір Дудко в ніч на 3 лютого 1945 року поблизу міста Скампе (11 кілометрів на південний захід від населеного пункту Швібус, Німеччина, нині Свєбодзін, Польща) прямою наводкою знищив з підлеглими більше взводу піхоти. Коли ворог прорвався до розташування батареї, з автомата скосив ще понад 10 гітлерівців.

Наказом від 15 квітня 1945 року за зразкове виконання завдань командування в боях з німецько-фашистськими загарбниками старшина Дудко Федір Іванович нагороджений орденом Слави 2-го ступеня (№15834).

22-23 квітня 1945 року підрозділ Федора Дудка у вуличних боях в районі Ліхтенберг (місто Берлін) влучним вогнем знищив 2 кулемети, всюдихід, автомашину, 4 вози та понад 20 піхотинців супротивника. З особистої зброї Федір Дудко убив 7 гітлерівців.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за зразкове виконання завдань командування в боях з німецько-фашистськими загарбниками старшина Дудко Федір Іванович нагороджений орденом Слави 1-го ступеня (№3111), ставши повним кавалером ордена Слави.

У липні 1945 року Ф.І.Дудко був демобілізований. Працював завідувачем бурякопунктами Грязнянського цукрового заводу Краснопільського району Сумської області. Жив у селі Чернеччина Краснопільського району. З 1965 року Ф.І.Дудко – на пенсії. Обирався депутатом сільської Ради. Помер 14 жовтня 1981 року. Похований у селі Чернеччина.

Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступеня, Слави 1-го (15.05.1946), 2-го (15.04.1945) і 3-го (08.02.1944) ступеня, медалями.
1224_F_Dudko_alley
У селі Чернеччина його ім’ям названа вулиця. У селищі міського типу Краснопілля на Алеї Героїв встановлено пам’ятну дошку Ф.І.Дудку.

 
Джерело:
http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=4255
Дудко Фёдор Иванович
25.09.1903 – 14.10.1981
Полный Кавалер ордена Славы

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.