Category Archives: Знані земляки

Краснопільські школярі перемогли на ІІІ зимовій Гімназіаді України з лижних гонок

Leave a reply

16–20 березня на Навчально-спортивній базі «Тисовець», Львівська область, пройшла ІІІ зимова Гімназіада України з лижних гонок. У командному заліку перемогла Сумська область, друге місце – Закарпатська, третє – Тернопільська область.

Дівчата

Гонка класичним стилем (5 км), 2003–2004 р. н.

1 місце – Анастасія Нікон (Сумська ЗОШ № 22, Сумська обл.) – 17:16,9
2 місце – Марія Савоченко (Конотопська ЗОШ № 13, Сумська обл.) – 17:53,8
3 місце – Катерина Нещерет (Свеська спец. школа І-ІІІ ст. № 1, Сумська обл.) – 19:09,5

Гонка класичним стилем (3 км), 2005–2006 р. н.

1 місце – Анна Звіряка (Краснопільська ЗОШ, Сумська обл.) – 12:13,3
2 місце – Дарина Мигаль (Краснопільська ЗОШ, Сумська обл.) – 12:21,6
3 місце – Юліана Борисенко (Шосткинська ЗОШ № 7, Сумська обл.) – 12:28,7 Continue reading →

Костянтин Трутовський – уродженець Курська, який намалював Шевченка

Leave a reply

Довідка від Краснопілля Інфо:
У дитинстві Костянтин Трутовський жив у маєтку свого батька – в селі Попівка-Семенівка Охтирського повіту Харківської губернії (нині – село Попівка Краснопільського району (до останньої адмінреформи) Сумської області).
—

Костянтин Трутовський. «Тарас Шевченко з кобзою над Дніпром», 1875 рік

Вшановуючи 160-і роковини з дня смерті Тараса Шевченка (1814–1861), хотілося б згадати одного художника, уродженця сучасної Росії, який, як на мою думку, намалював найкращий портрет нашого великого Кобзаря. Звичайно ж, треба нагадати, що і найвідоміший, «класичний» портрет Тараса Шевченка був написаний українцем Іваном Крамським (1837–1887), що походив родом із теренів слобідського Острогозького полку, нині це частина Воронезької області Росії. Але я маю на увазі іншого українського художника, Костянтина Трутовського (1826–1893). Continue reading →

Alma mater пам’ятає свого видатного вихованця

Leave a reply

25 лютого 2019 року передчасно пішов із життя український літературознавець, педагог, письменник, професор Леонід Ушкалов.

Два роки без ученого — це багато й мало. Багато, бо україністика втратила видатного дослідника української словесності, який прикладом свого життя утверджував ідеал сучасного науковця-гуманіста, наставника студентської молоді, багатогранного вченого з його енциклопедичними знаннями, проникливим розумінням літератури, філософії, релігії й широтою наукових пошуків та узагальнень. Мало, бо час осмислити зроблене ученим ще не настав. Continue reading →

Олександра УШКАЛОВА: «Запах дощу…» і квіти…

Leave a reply

Пошана до життя вимагає
від кожного жертвувати частинкою
власного життя заради інших.
Альберт Швейцер

Тепер я точно знаю, що близькі люди — найдорожчі у світі!

Коли не стало мого дорогого чоловіка, мій світ перекинувся догори дриґом… Буквально за кілька днів після біди я опинилася в чужому місті, у чужій квартирі, з дітьми, але без нього… Я не розуміла, що сталося, що відбувається… Усе є, а його немає… Я хотіла все повернути назад, хотіла хоча б на хвильку опинитися у моєму старому світі. Хотіла, щоб було щось, що хоч якось нагадує про нього, створює відчуття його присутності. Continue reading →

Олександр Козир: Запах дощу над Краснопіллям

Leave a reply

ЗАПАХ ДОЩУ НАД КРАСНОПІЛЛЯМ

Така вже людська сутність: запам’ятовувати певні шматки з дитинства навіть до свого відходу в інший світ. Для нашого земляка, у майбутньому доктора філологічних наук, професора Леоніда Ушкалова це також не було винятком. Він мешкав на околиці селища Краснопілля і, мабуть, чи не найглибше від своїх однолітків спізнав принади довколишньої природи, її красу, адже його хатка розташовувалася на вулиці Зеленій, що в колишньому так званому Савченковому хуторі. Тут навколо чисте повітря, свіжість і прохолода від ставка, який за десяток-другий метрів від житла. А навколо лісові багатства, що й кликали постійно до себе хлопця. І він був зачарований цією красою, у його серце все це відкладалося, зберігалося у пам’яті. Continue reading →

Свято контексту (Олег Коцарев про «Мою шевченківську енциклопедію…» Леоніда Ушкалова)

Leave a reply

Друге видання книги Леоніда Ушкалова «Моя шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання», яке побачило світ 2019 року, стало переможцем Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» в номінації «ХРЕСТОМАТІЯ. Літературознавство / критика». Про це нам нагадав путівник з української якісної книжки «Український BEST. Мініенциклопедія книжкового дворіччя: 2019–2020», який щойно з’явився у київському видавництві «Майстер Книг». Пропонуємо відгук-презентацію українського літератора Олега Коцарева про книгу Леоніда Ушкалова з цього путівника. Continue reading →

Володимир Брюханов – поет, журналіст, подвижник з Осоївки

Leave a reply

Якось мені до рук потрапив один з номерів газети «Червоний Гірник». Коли я поділився враженнями від прочитаної статі, мій тато розповів мені, що його дідусь, мій прадід, теж друкувався у «Червоному Гірнику». Я і раніше чув, що мій прадід був письменником та поетом, але тепер мене це зацікавило ще більше. Тому я вирішив більше дізнатися про свого дідуся і загалом про цю газету.

Перший номер «Червоного гірника», головної у наш час Криворізької газети, побачив світ у неділю, 7 грудня 1924 року. Серед документів, які зберігаються у нашій родині після дідуся, є цікаве видання відомої на Криворіжжі історичної письменниці і журналіста Тетяни Петрівни Воронової «Газета і місто. 70 років разом», яка дослідила весь шлях становлення «Червоного гірника» від народження до сучасності. Continue reading →

Соло у сутінках. Пам’яті Миколи Данька

Leave a reply

Холодного лютневого дня у 93-му ми – ні, не ховали його. Ми вручали Миколу сумській землі, щоб вона берегла і оберігала свого найкоханішого сина. Скільки видатних письменників народжувала Сумщина – один він не полишив її у дні бідувань, прийняв за неї катування і по смерті зостався з нею.

Соло у сутінках

(Стаття Геннадія Петрова у сумській газеті «Добрий день» від 24 травня 1996 року)

Пролунали останні прощальні слова – і оббита чорним крепом труна зникла в могилі, виритій у найдальшім кутку Баранівського кладовища. Так три роки тому завершився страдницький шлях ще одного українського поета – поета видатного, який в часи комуністичного всевладдя, гнаний, переслідуваний, цькований, витримав понадлюдський іспит на вірність українському слову і талантові, яким обдарувала його рідна земля. В Україні це було важко, майже неможливо. Микола сягнув за межу неможливого. Continue reading →

Професор Лариса БРИЖИК: Якість наших думок зумовлює стан нашого тіла

Leave a reply

Чи часто Вам доводиться спілкуватися з професорами, та ще й міжнародного рівня? Передбачаю, як хтось в цю мить видихнув: «На щастя, ні. Одні формули в голові, що ж тут цікавого». А я скажу так – то Ви просто не спілкувались із нашою землячкою Ларисою Свиридівною Брижик. Диву даєшся, звідки у наш час в людини скільки позитиву, оптимізму, добра, віри. Після її візиту в редакцію наш невеличкий колектив буквально закохався у цього доктора фізико-математичних наук, а година спілкування з нею промайнула, на жаль, немов хвилина.

Тож знайомтесь: Брижик Лариса Свиридівна, доктор фізико-математичних наук, професор, провідний науковий співробітник Відділу нелінійної фізики конденсованого стану Інституту теоретичної фізики імені М.М.Боголюбова НАН України, член Українського біофізичного товариства, входить до складу робочої групи «Космос і біосфера» цього товариства, член Міжнародного інституту біофізики (Німеччина). Сфера наукових інтересів – фізика солітонних явищ у біологічних системах, теорія конденсованої матерії. Continue reading →

Капустіна Тетяна Михайлівна – фундатор кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Запорізького медичного інституту

Leave a reply

Капустіна Тетяна Михайлівна (24.01.1922, слобода Краснопілля Харківської губернії – 13.03.2001, Запоріжжя) – топографоанатом, доктор медичних наук (1969), професор (1972). Вищу освіту отримала у Харківському медичному інституті (1943), в якому закінчила аспірантуру і працювала протягом 10 років. У 1953-1965 рр. – доцент, завідувач курсу оперативної хірургії Українського інституту удосконалення лікарів (Харків); 1965-1988 – завідувач, 1988-1999 – професор-консультант кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Запорізького медичного інституту. Науковий напрям – топографічна анатомія та оперативна хірургія опорно-рухового апарату, пересадка кісток і суглобів. Continue reading →