Не вдома. Надії та спогади, якими живуть переселенці у лебединському гуртожитку

Надії та спогади, якими живуть переселенці у лебединському гуртожитку

У підвал — з підвалу

— Посувайся, — каже Сергій до дружини, аби вмоститися поруч для спільного фото.

Вони одружені вже майже пів століття і не знають, як пережили б це поодинці. У березні минулого року пара була змушена покинути Краснопілля після того, як повз їхню багатоповерхівку пролетіли кілька шахедів, що потім влучили у місцеву лікарню. Continue reading

Між обстрілами та Java-кодом – історія наймолодшого сертифікованого програміста Європи Арсенія Голованьова

Шлях Арсенія Голованьова в ІТ почався з дитячого захоплення Scratch у другому класі та підготовки до іспитів під звуки сирен. Сьогодні він — наймолодший у Європі сертифікований фахівець Oracle, який склав іспит на вражаючі 89%. Як підлітку з прифронтового Краснопілля вдалося не лише евакуюватися та адаптуватися до нових реалій, а й підкорити світовий стандарт індустрії в умовах блекаутів? Про силу дисципліни, підтримку родини та вміння мислити навіть тоді, коли світ навколо здається нестабільним — читайте у матеріалі. Continue reading

Форпост на руїнах. Ситуація у Попівці Краснопільської громади

Попівка Краснопільської громади перебуває під повним вогневим контролем Сил оборони України, а намагання російських ДРГ проникнути на територію населеного пункту припиняються.

Про це розповів начальник відділу комунікацій 14 Армійського корпусу Віталій Саранцев в ефірі Суспільного.

Міноборони РФ щонайменше тричі заявляло про взяття населеного пункту під свій контроль, проте ця інформація не відповідала дійсності, зазначив Віталій Саранцев. Continue reading

До 200-річчя від дня народження Костянтина Трутовського

9 лютого виповнюється 200 років від дня народження українського художника-живописця і графіка Трутовського Костянтина Олександровича (1826-1893).

Народився Костянтин Трутовський 9 лютого 1826 року в місті Курську, в збіднілій дворянській родині. Виховувався в родинному маєтку в селі Попівці на Харківщині. Дитинство, проведене в Україні, на все життя справило світле враження на майбутнього художника і в подальшому українські мотиви стали провідною темою його творів. Любов до малювання хлопцеві прищепив батько. Він був освіченою людиною, захоплювався мистецтвом і сам на дозвіллі малював. На жаль, батька не стало, коли хлопчику було 11 років. Continue reading

Леонід Жаботинський. Велетень, який надихає

Проєкт «Калиновий к@тяг» продовжуємо розповіддю про знаного українського спортсмена, багаторазового світового рекордсмена з важкої атлетики

У 1965 р. під час турніру з важкої атлетики у Відні до українського велетня боязко підступився місцевий 17-річний юнак, який четвертий рік займався культуризмом у тренажерному залі “Liebenauer” провінційного містечка Грац, і якось сором’язливо попросив автограф. Ним виявився – у майбутньому – багаторазовий чемпіон з культуризму, неодноразовий “Містер Олімпія”. Ким для нього був цей українець (193 см), який другий рік ходив у кумирах юного Арні? Ні, ви не помилилися: свого часу саме Леонід Жаботинський був людиною-натхненням для молодшого на десять років Арнольда Шварценеггера (Arnold Alois Schwarzenegger; 1947). Continue reading

НЕ ВИКИНУТИ З ПАМ’ЯТІ (спогади Леоніда Дмитровича Дідоренка)

До 10 роковин Дідоренка Леоніда Дмитровича – незабутнього земляка, Почесного громадянина селища Краснопілля, краєзнавця, історика, поета, літописця Краснопільщини, щирого патріота рідного краю.

Вшановуючи пам’ять Леоніда Дмитровича, пропонуємо його автобіографічний нарис про лихоліття початку 1930-х років, яке довелося пережити нашому народу. Нинішній час не менш трагічний і руйнівний для нашого краю, знову московські кремлівські злочинці замислили і здійснюють геноцид українців, тому спогади про трагічні сторінки 20 століття актуальні як ніколи.

Спогади-роздуми Леоніда Дмитровича Дідоренка побачили світ в Краснопільській районній газеті “Перемога” 17 лютого 1993 року. Continue reading

Жаботинський: На Олімпіаді Шварценеггер уболівав за мене

Грудень – особливий місяць у житті великого українського богатиря. Саме в цьому місяці далекого вже 1953 року Леонід Жаботинський виступив на своїх перших змаганнях з важкої атлетики – чемпіонаті Харківської обласної ради. Тоді п’ятнадцятирічний підліток, який важив 82,6 кг, підняв у жимі 50 кг, вирвав стільки ж і штовхнув 70 кг, набравши в сумі 170 кг. А вже через десять років Жаботинський встановив свій перший світовий рекорд – подужав у ривку 165 кг. Ну а його рекорд у триборстві, який свого часу вражав уяву, становив 590 кг. Continue reading

Валя та Віта Семеренки: мрії збуваються, мрії не збуваються…

Легендарні українські біатлоністки Віта та Валентина Семеренки сьогодні, 18 січня, відзначають подвійний ювілей.

“Не важливо, як ви рухаєтесь, головне, що ви не зупиняєтесь…”

Сестрам, які з’явилися на світ з різницею у хвилини – сьогодні 40. “Уже” сорок – скажуть ті, хто в біатлон прийшов нещодавно та й пішли туди, натхненні успіхами сестер Семеренко. “Лише” 40 – скажуть ті, хто залишився в біатлоні тренером чи функціонером, та де намагається себе проявити одна з сестер. Continue reading

Кохання з першого погляду і вічність у пам’яті: історія прикордонника Сергія Панича

Сергій Панич наче поспішав жити. Швидко закохався. Швидко зробив пропозицію обраниці Ользі. Швидко став не за віком мудрим. І швидко пішов назавжди як Герой, захищаючи свою Батьківщину…

Історію життя і кохання розповіла дружина загиблого воїна Ольга Панич, прямо над серцем у якої є татуювання «Гуцул». Сергій переконував Ольгу не робити цього: мовляв, у подальшому житті тату може заважати їй у стосунках, якщо його не стане… А жінка була впевнена у своїх діях. Continue reading

«Хочеться чогось свого». Як живуть переселенці у модульному містечку в Нижній Сироватці

Як живуть переселенці у модульному містечку в Нижній Сироватці.

***
Нібито вчора працівники сільради дивилися у вікно кабінету на вулицю й казали «О, будиночок поїхав, будиночок поїхав», насправді ж уже минув рік, як у Нижній Сироватці з’явилися десять модульних будинків для переселенців. Їх привозили фурами й встановлювали так швидко, що в селі кажуть — виросли, як гриби після дощу. Наразі в модульному містечку проживають 20 дорослих і 32 дитини, які переїхали сюди з прикордоння Сумщини й Донбасу. Про те, як переселенці влаштувалися на новому місці та з якими складнощами зіштовхнулися, дізналися журналісти сайту «Трибуна.Суми». Continue reading