Красиловець Юрій Гаврилович (20.11.1935, с. Славгород Краснопільського р-ну, нині Сумської обл. – 2013, м. Харків) – вчений-агроном, доктор сільськогосподарських наук (1992), професор (2002). Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут (1963). Працював агрономом у Харківській області; на Сумській сільськогосподарській дослідницькій станції (1964–66); від 1969 року – в Інституті рослинництва НААНУ (Харків): від 1980 – завідувач лабораторії та сектору технічного захисту рослин, від 2004 – головний науковий співробітник; за сумісністю з 1994 року – у Харківському аграрному університеті (від 2002 – професор кафедри фітопатології). Обґрунтував природу стійкості пшениці до шкідників генеративних органів; розробив системи заходів із захисту овочевих та зернових колосових культур від шкідників і хвороб. Співредактор і співукладач довідника «Оптимізація інтегрованого захисту польових культур» (Х., 2006). Continue reading
Tag Archives: професор
Відійшов у засвіти наш земляк, професор, доктор історичних наук, уродженець Грабовського Сергій Олександрович Наумов
Харківський національний університет імені Каразіна з сумом повідомляє, що після раптової тяжкої хвороби передчасно відійшов у засвіти професор, доктор історичних наук Сергій Олександрович Наумов.
Сергій Олександрович Наумов народився 19 вересня 1958 року в селі Грабовське Краснопільського району Сумської області. Навчався у місцевій школі, згодом у Лебединському педагогічному училищі, а потім на історичному факультеті Харківського державного університету, отримавши диплом із відзнакою в 1982 р. Continue reading
Історик на тлі епохи: Федір Турченко про свій час
Книга спогадів відомого українського історика Федіра Турченка є панорамою одразу декількох епох: починаючи від пізньосталінського періоду і до сучасної російсько-української війни. Вони є чудовим джерелом для осмислення трансформації, яка відбувалась із цілим поколінням істориків.
Огляд на: Турченко Ф.Г. Перед викликами епохи. Спогади історика. Запоріжжя: Видавничий дім «Гельветика», 2023. 400 с.
Декілька тижнів тому я записував інтерв’ю з одним своїм приятелем-істориком старшого покоління. Розмовляли про його радянський період життя: від школи і до аспірантури. На жаль, через моє технічне невігластво я не зробив правильного запису, і файл був втрачений. Буквально за декілька днів мені потрапила до рук книга спогадів відомого українського історика Федора Турченка «Перед викликами епохи», яку я прочитав з великою цікавістю менш ніж за добу.
Леонід Ушкалов: “Вважайте, що це така собі …«мандрівка в молодість»”
«Краснопілля Інфо» продовжує знайомити небайдужих читачів з творчою спадщиною нашого незабутнього земляка, видатного літературознавця, провідного сковородинознавця професора Леоніда Ушкалова. Цього разу мова піде про книгу «Література і філософія: доба українського бароко», що побачила світ 2014 року у харківському видавництві «Майдан». А от про що ця книга розкаже нам сам автор у своєму передньому слові, яке й пропонується до вашої уваги нижче. Це навіть більше, ніж просто анотація чи презентація книги, – це фактично знайомство з автором, автобіографічний уривок, сторінка його життєвої історії. Як сказав сам автор – «…я вирішив подати на ваш, сподіваюсь, не надто суворий суд себе самого, яким був двадцять років тому». Continue reading
Професор Федір Турченко: «Перед викликами епохи. Спогади історика»
Уродженець нашого краю, відомий історик професор Федір Турченко нещодавно відзначив своє 75-річчя. Незважаючи на поважні роки, наш знаний земляк продовжує активно працювати. Зокрема, за минулі роки побачили світ дві нових книги Федора Турченка: «Міф про “Комбата” очима історика» (2017 рік) і «Перед викликами епохи. Спогади історика» (2023 рік). У цьому дописі пропонуємо нашим читачам ознайомитися з мемуарами поважного автора, у яких йдеться і про наш край, і про часи, свідками яких ми стали. Continue reading
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ВІНТАЖ (перечитуючи професора Леоніда Ушкалова)
Нині навряд чи можна здивувати персональним девайсом. Більше, мабуть, здивує його відсутність. Свій настільний девайс зараз є в кожної людини. Або майже в кожної. Без стаціонарного комп’ютера чи моноблока, ноутбука чи ультрабука, вочевидь, нереально уявити людину в середовищі ХХІ століття, причому зовсім не обов’язково технологічно дуже просунуту. Нерідко навіть звичайну сучасну людину, в якої – так складається нині – є свій ментально чи професійно необхідний девайс. Настільний, одне слово.
А от у мене є своя настільна книга. Ароматно білі сторінки якої я гортаю вранці, коли все, здається, лише тільки бере свій розбіг, лишень тільки-но розпочинається, або вдень, коли інерція часу набуває особливо харизматичної відчутності, або й увечері, коли у зовнішньому завершенні цьогоденних подій ледь зримо зароджуються напруга й темпоритміка завтрашнього ранку. Continue reading
Історик Федір Турченко: «Коли починають спалювати книжки, то буде час, коли спалюватимуть і людей»
Професор історії Федір Григорович Турченко, уродженець села Тимофіївка нашого району, якому у лютому цього року виповнилося 75 років, продовжує активну наукову і громадську діяльність.
Нещодавно професор в ефірі «Суспільне Запоріжжя» розповів про болючі і ганебні події, що відбуваються в окупованих районах Запорізької області. Зокрема про вилучення з бібліотек і знищення українських книжок, які є свідченням і втіленням нашої національної ідентичності.
*** Continue reading
Леонід Ушкалов. Моя шевченківська енциклопедія. ЧОРНЕ
Чорний колір у Шевченка — не рідкість. Наприклад, він досить часто зринає в пейзажних замальовках. Уже на початку балади «Причинна» є ось такий образок: «В таку добу під горою, / Біля того гаю, / Що чорніє над водою, / Щось біле блукає».
Рембрандт ван Рейн. Кухня. Малюнок (перо, пензель). Близько 1650.
Біла постать дівчини на тлі нічного чорного гаю — це улюблена поетова світлотінь à la Рембрандт, коли хочете, барокова поетика контрастів. Можливо, то навіть не просто світловий ефект, а щось значно більше, щось таке, що віддзеркалює метафізичну розчахнутість світу. Крім того, не варто забувати, що чорно-білий контраст символізує в мистецьких візіях внутрішню напругу автора. Continue reading
У Харкові можуть з’явитися вулиці імені наших видатних земляків – Павла Грабовського і Леоніда Ушкалова
Харківські письменники просять Терехова перейменувати вулиці на честь Ушкалова та Йогансена
Вулицю Ахсарова у Харкові необхідно перейменувати на честь письменника Леоніда Ушкалова, вулицю Лермонтівську — на честь Майка Йогансена. З такою пропозицією до мера Ігоря Терехова звернулася обласна Спілка письменників.
Звернення опублікувала громадська діячка Ірина Гончарова. Continue reading
У харківському видавництві «Фоліо» вийде книжка Леоніда Ушкалова про Григорія Сковороду
Чудова новина! Невдовзі зможемо тримати в руках нову книжку нашого земляка, світлої пам’яті професора Леоніда Ушкалова.
У харківському видавництві “Фоліо” скоро вийде книга “Філософія свободи Григорія Сковороди”.
У харківському видавництві вийде книжка про Григорія Сковороду
Книжка літературознавця Леоніда Ушкалова про “Філософія свободи Григорія Сковороди” вийде у харківському видавництві “Фоліо”.
Про це 12 липня повідомив засновник видавництва Олександр Красовицький. Continue reading


