Сумське сільгосппідприємство «Родина» успішно вирощує і відправляє на експорт сіно з люцерни
Підприємство «Родина» добре відоме не тільки на Сумщині, а й за її межами. Саме на його полях місцеві селяни вирощують люцерну, з якої виготовляють духмяне сіно для свійських тварин і худоби. І не тільки виготовляють, а й єдині в області експортують на світовий ринок, зокрема до арабських країн. Continue reading
Медіапроєкт журналістів Білопілля та Краснопілля на Сумщині об’єднує ентузіастів відродження прикордонних територій
Газети «Білопільщина» та «Перемога», що виходять у Білопільській та Краснопільській громадах на Сумщині, належать до видань, які читачі поважають і пильно стежать за ними. Попри всі складнощі журналісти зберегли часописи, не розгубили накладу і передплатників, неухильно шукають і знаходять варіанти не тільки утриматися на плаву, а й розширити читацькі обрії. І це попри те, що обидва виходять на прикордонних територіях, що постійно потерпають від ворожих обстрілів. Continue reading
Ще рік тому – водій Швидкої, виконроб, автомеханік та актор театру і кіно. Тепер – добровольці, що захищають країну від Бахмуту до Сумщини. Історії та погляди цих різних за віком і професіями чоловіків стали схожими після повномасштабного вторгнення. Всі вони, не маючи військового досвіду, пройшли підготовку «з нуля», та стали тими, хто тримає українські позиції в найгарячіших точках фронту.
Під постійними обстрілами, в промерзлих окопах ці чоловіки воювали за Парасковіївку та Красну Гору, населені пункти, через які окупанти намагались оточити Бахмут.
Після ротації вони боронять кордони Сумщини. Всі четверо впевнені, що на Краснопільщині більше ніколи не повториться 24 лютого 2022 року. Їх впевненість підкріплює не тільки віра в сили та засоби ЗСУ, але й у наше населення Continue reading
19 листопада виповнилося б 70 років відомому письменникові-гумористу і сатирикові, редакторові популярного журналу «Перець», нашому незабутньому земляку Михайлу Васильовичу Пруднику.
Пропонуємо низку спогадів про ювіляра.
*** Continue reading
1 вересня 2021 року в селі Сінне урочисто відкрили меморіальну дошку Коростельову Євгену Володимировичу, полковнику Збройних сил України, командиру 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, який загинув 19 листопада 2019 року, захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність України під час виконання службового обов’язку під смт Новотроїцьке на Донбасі. Меморіальну дошку встановили на будівлі Сіннівської філії Миропільського навчально-виховного комплексу, в якій навчався майбутній військовий командир. Continue reading
Територія Краснопільської лікарні розташувалася між деревами та клумбами. Корпуси тягнуться рівною вервицею: один одного змінюють приміщення для первинної ланки та педіатрії, стоматологія, інфекційка, баклабораторія, поліклініка, стаціонар, адмінкорпус.
Цьогоріч у лікарні запрацювало ще одне відділення. Відділення, яке вже існувало раніше, але було закрите у листопаді 2019 року. Continue reading
95 років служіння рідному краю сумського поета-журналіста Миколи Данька
У його трудовій книжці рівно 30 записів. Перший датовано 20 серпня 1950 року, коли прийняли різноробочим на завод №10 Глино-Наварійського заводоуправління на Львівщині, останній — 2 вересня 1991-го, коли звільнили з посади позаштатного літконсультанта відділу культури і освіти сумської обласної газети «Ленінська правда».
Ідеться не про якогось літуна, який у пошуках кращого місця і вищих заробітків міняв роботу. Річ в іншому: для нього обставини часто складали (саме складали, а не складалися) так, що був змушений звільнятися з одного місця і переходити на інше, бо не вписувався (точніше, совість не дозволяла) в межі тогочасної нормованої ідеології, яка регламентувала погляди, думки, переконання, змушувала підлаштовуватися під когось чи під щось, не терпіла вільнодумства. Continue reading
5 липня Анатолій Таран міг би відзначати своє 80-річчя…
Але його земний шлях трагічно обірвався чверть століття тому…
Пропонуємо вибрані поезії Анатолія Тарана з його останньої – вже посмертної – збірки “Бродячий дощ”, виданої у 1995 році.
* * * Continue reading
(закінчення)
…
№ 11
16 грудня 1964 року
Львів
Сьогодні Оксана, моя дружина, прочитала мені вірш якогось, по її словам, Данька: “Стою у морі золотих хлібів і на долоні світиться зернина, Дзвінка, неначе соловейка спів, Зернина з колосочком України“… Вона вичитала цього вірша в якомусь журналі, а я був приємно вражений, бо це ж вірш мого друга, я ще більше засоромлений, що у******** перед цим другом… Зате діло зроблене! Continue reading
Микола Данько
Михайло Осадчий (22.03.1936 – 5.08.1994) та Микола Данько (24.05.1926 – 14.12.1993) – знакові постаті в русі Опору совєтській системі як на Сумщині, так і в Україні загалом. Перший із них народився в с. Курмани Недригайлівського району, другий – в с. Славгород Краснопільського району на Сумщині. Там серед простих селян, своїх земляків, ще з дитинства вони ввібрали в себе селянську жагу істини й свободи, праці й непокори всевладству зла, деспотизму, всього потворного. На цих підставах формувались їхні морально-етичні ідеали, характери, духовний світ у цілому, громадянська і життєва позиції, розуміння свого призначення в житті народу і суспільства. І перший і другий зазнали утисків та переслідувань із боку комуно-совєтських властей, а М. Осадчий – і заслань, але не скорилися їм, чесно пройшовши свій шлях до кінця. Такі обставини їх життя розкриваються в поданих нижче та інших листах М. Осадчого до М. Данька [1, 2]. Continue reading
