Команда Краснопільської громади – бронзовий призер змагань «Краща спортивна громада Сумщини 2021 року»

Leave a reply

24 липня у Краснопіллі відбулися обласні спортивні змагання «Краща спортивна громада Сумщини 2021 року». Свято спорту, яке проходить в рамках обласних спортивних змагань серед команд сільських та селищних рад, спрямоване на популяризацію фізичної культури і спорту, пропаганду здорового способу життя, підвищення ефективності відбору та підготовки спортсменів до обласних і Всеукраїнських змагань. Continue reading →

Пам’яті Віталія Піддубного

Leave a reply

ПАМ’ЯТАЄМО ГЕРОЯ…

Віталій Піддубний («Сват»): “Мамулічко, ніколи не плач! Коли навіть загину, вам ніколи не буде соромно за мене. Ви будете пишатись мною!”

Народився Віталій 4 жовтня 1977 р. у с. Миропілля Краснопільського району (нині – Миропільської територіальної громади, Сумського р-ну), Сумської обл. У 1984 – 1994 рр. навчався в Миропільській загальноосвітній школі. Continue reading →

Олександр Ігнатуша. Рух за модернізацію православної церкви в Україні як соціокультурне явище (1905 – 1914 рр.). ч.3

Leave a reply

(закінчення)

***

Безперечно, революція 1905 р., у всій багатоманітності проявів політичної свідомості, кинула виклик клерикальній ідеології в Україні, чим спричинила посилення останньої. Але ні політичної організації, ні чіткої програми реформ українські клерикали не мали. Про споріднений клерикалізму рух маємо говорити, передусім, як про явище, спричинене офіційним становищем осіб з державної та церковної адміністрації: політиків, чиновників, вищої ієрархії.

Серед парафіяльного духовенства цей рух був, скоріш, явищем ситуативним. Підкоряючись службовому обов’язку та ієрархічній дисципліні, а інколи й прямому адміністративному тиску можновладців, парафіяльні священики, як головна ідеологічна сила конфесії, мусили закликати до підтримки царського уряду, навіть якщо це суперечило їх демократичним переконанням. Continue reading →

Олександр Ігнатуша. Рух за модернізацію православної церкви в Україні як соціокультурне явище (1905 – 1914 рр.) ч.2

Leave a reply

(продовження)

***
Серед бажаних вдосконалень адміністративного характеру єпископами і духовенством пропонувалось збільшення числа митрополичих округів. При цьому прихильники реформ покликувались не тільки на старий римсько-візантійський досвід, а й на сучасний стан церковної організації в сусідніх православних народів. Журнал “Киевские Епархиальные Ведомости” в 1905 р. нагадував, що і в сучасній Греції церковні округи за розмірами не перевищували часом наших повітів, надаючи високої згуртованості церковним громадам [18.-С.247].

Відомості з газет та інших джерел про церковне життя сусідніх народів, приклади церковно-визвольного руху балканських народів стверджували церковних діячів в Україні в необхідності оновлення церковного устрою. Continue reading →

Олександр Ігнатуша. Рух за модернізацію православної церкви в Україні як соціокультурне явище (1905 – 1914 рр.). ч.1

Leave a reply

Модернізація православної церкви на початку ХХ ст., покликана до життя процесами оновлення всієї соціокультурної сфери, явище надзвичайно суголосне сьогоднішнім процесам в українському православ’ї.

Так само, як і століття тому, коли українське православ’я стояло на порозі новоєвропейської доби політичного мислення та національних рухів, сьогодення кинуло йому нові виклики глобалізації та інформаційного суспільства. А відтак церква знову постала перед пошуком шляхів служіння Богові за нових обставин. Ці обставини спонукають її, як традиційну соціальну структуру, до модернізації. Continue reading →

З історії робітничого поселення Грязне

Leave a reply

На території нашого краю маємо унікальне адміністративно-територіальне утворення – поєднання великого робітничого поселення Грязне з невеликим селом Чернеччина. Грязне, котре значно переважає за станом та кількістю населення Чернеччину, підпорядковується останній. Навіть сама назва «Грязне» не вживається в офіційному документообігу, як окреме село, а тільки як історична частина Чернеччини. Continue reading →

Лавандовий рай в Угроїдах

Leave a reply

– Ідею про створення лавандової локації для фотозйомок я виношую з тих пір, як сама захопилась фотографією – розповідає господиня «Lavender dream» Світлана Ганночка. – Власне, саме таку і назву має наша родинна справа – «Лавандова мрія».

– Світлано, з чого ж почалося втілення мрії у життя?

– В лаванду я закохана з дитячих років. Її аромат асоціюється у мене з Кримом, морем та безтурботним щасливим періодом життя. А втілення ідеї почалося з зерняток лаванди, які нам вдалося проростити. Мої батьки, що проживають в Угроїдах, наділили нам частину своїх земельних угідь для розвитку справи. Continue reading →

Контрабанда чи риболовля: Що сталося на Сумщині між сбушниками та прикордонниками

Leave a reply

Сутичка на російсько-українському кордоні в Сумській області завдасть неабияких репутаційних втрат українській правоохоронній системі, адже суспільство не стільки обурюється, скільки кепкує з прикордонників та сбушників. При цьому великі підозри викликає те, що жодне відомство досі не повідомило, що ж там насправді сталося і з якої причини

Розбираємося, що ж таки сталося на Сумщині проти ночі 18 червня. Continue reading →

«Журналіст України» про Краснопільську газету «Перемога»: досягнення і будні після реформування і децентралізації

Leave a reply

Газета у Краснопіллі з символічною назвою «Перемога» готується в лютому 2022 року відзначити своє 90-річчя. І ця дата спонукає колектив не тільки зберегти видання з багаторічною історією, а зробити його ще більш затребуваним серед земляків.

Над тим, щоб газета була дійсно цікавою і добре оформленою, щоб вона не залишалася без реклами, працюють шестеро згуртованих колег. Директор – головний редактор Олександр Моцний, окрім вирішення всіх організаційних питань, разом з ще одним кореспондентом Інною Загорулько готує матеріали для публікації. Заступниця головного редактора Ольга Кисленко працює здебільшого з рекламодавцями, а в разі потреби приходить на допомогу, готуючи матеріали в газету. Двоє верстальників: Микола Лахай та Аліна Рубан дбають про дизайн видання, набирають тексти реклами та оголошень, бухгалтер Оксана Шевель дбає про економіку. Continue reading →

Про рід і родинні зв’язки Хоружинських

Leave a reply

КАТЕРИНОСЛАВСЬКІ РОДИЧІ ІВАНА ФРАНКА

4 травня 1886 р. у храмі св. Павла колегії Павла Галагана у Києві Іван Франко взяв шлюб із донькою дворянина Харківської губернії, на той час вже покійного титулярного радника Федора Васильовича Хоружинського Ольгою [1].

Ольга Хоружинська та Іван Франко у день весілля. Київ, 1886 р.

Відтак галичанин І. Я. Франко (1856 – 1916), який, як з’ясовується, був шляхетського походження[2], поріднився своячництвом і сватівством із кількома дворянськими родами Слобожанщини та Катеринославщини: Куликовськими, Тамановими, Рубановими, Харченками, Гнидіними та ін. У Катеринославі, зокрема, мешкала сім’я його шурина/швагера (брата дружини) Івана Федоровича Хоружинського. Continue reading →