Author Archives: admin

Леонід Жаботинський. Велетень, який надихає

Leave a reply

Проєкт «Калиновий к@тяг» продовжуємо розповіддю про знаного українського спортсмена, багаторазового світового рекордсмена з важкої атлетики

У 1965 р. під час турніру з важкої атлетики у Відні до українського велетня боязко підступився місцевий 17-річний юнак, який четвертий рік займався культуризмом у тренажерному залі “Liebenauer” провінційного містечка Грац, і якось сором’язливо попросив автограф. Ним виявився – у майбутньому – багаторазовий чемпіон з культуризму, неодноразовий “Містер Олімпія”. Ким для нього був цей українець (193 см), який другий рік ходив у кумирах юного Арні? Ні, ви не помилилися: свого часу саме Леонід Жаботинський був людиною-натхненням для молодшого на десять років Арнольда Шварценеггера (Arnold Alois Schwarzenegger; 1947). Continue reading →

НЕ ВИКИНУТИ З ПАМ’ЯТІ (спогади Леоніда Дмитровича Дідоренка)

Leave a reply

До 10 роковин Дідоренка Леоніда Дмитровича – незабутнього земляка, Почесного громадянина селища Краснопілля, краєзнавця, історика, поета, літописця Краснопільщини, щирого патріота рідного краю.

Вшановуючи пам’ять Леоніда Дмитровича, пропонуємо його автобіографічний нарис про лихоліття початку 1930-х років, яке довелося пережити нашому народу. Нинішній час не менш трагічний і руйнівний для нашого краю, знову московські кремлівські злочинці замислили і здійснюють геноцид українців, тому спогади про трагічні сторінки 20 століття актуальні як ніколи.

Спогади-роздуми Леоніда Дмитровича Дідоренка побачили світ в Краснопільській районній газеті “Перемога” 17 лютого 1993 року. Continue reading →

Жаботинський: На Олімпіаді Шварценеггер уболівав за мене

Leave a reply

Грудень – особливий місяць у житті великого українського богатиря. Саме в цьому місяці далекого вже 1953 року Леонід Жаботинський виступив на своїх перших змаганнях з важкої атлетики – чемпіонаті Харківської обласної ради. Тоді п’ятнадцятирічний підліток, який важив 82,6 кг, підняв у жимі 50 кг, вирвав стільки ж і штовхнув 70 кг, набравши в сумі 170 кг. А вже через десять років Жаботинський встановив свій перший світовий рекорд – подужав у ривку 165 кг. Ну а його рекорд у триборстві, який свого часу вражав уяву, становив 590 кг. Continue reading →

Валя та Віта Семеренки: мрії збуваються, мрії не збуваються…

Leave a reply

Легендарні українські біатлоністки Віта та Валентина Семеренки сьогодні, 18 січня, відзначають подвійний ювілей.

“Не важливо, як ви рухаєтесь, головне, що ви не зупиняєтесь…”

Сестрам, які з’явилися на світ з різницею у хвилини – сьогодні 40. “Уже” сорок – скажуть ті, хто в біатлон прийшов нещодавно та й пішли туди, натхненні успіхами сестер Семеренко. “Лише” 40 – скажуть ті, хто залишився в біатлоні тренером чи функціонером, та де намагається себе проявити одна з сестер. Continue reading →

Кохання з першого погляду і вічність у пам’яті: історія прикордонника Сергія Панича

Leave a reply

Сергій Панич наче поспішав жити. Швидко закохався. Швидко зробив пропозицію обраниці Ользі. Швидко став не за віком мудрим. І швидко пішов назавжди як Герой, захищаючи свою Батьківщину…

Історію життя і кохання розповіла дружина загиблого воїна Ольга Панич, прямо над серцем у якої є татуювання «Гуцул». Сергій переконував Ольгу не робити цього: мовляв, у подальшому житті тату може заважати їй у стосунках, якщо його не стане… А жінка була впевнена у своїх діях. Continue reading →

«Хочеться чогось свого». Як живуть переселенці у модульному містечку в Нижній Сироватці

Leave a reply

Як живуть переселенці у модульному містечку в Нижній Сироватці.

***
Нібито вчора працівники сільради дивилися у вікно кабінету на вулицю й казали «О, будиночок поїхав, будиночок поїхав», насправді ж уже минув рік, як у Нижній Сироватці з’явилися десять модульних будинків для переселенців. Їх привозили фурами й встановлювали так швидко, що в селі кажуть — виросли, як гриби після дощу. Наразі в модульному містечку проживають 20 дорослих і 32 дитини, які переїхали сюди з прикордоння Сумщини й Донбасу. Про те, як переселенці влаштувалися на новому місці та з якими складнощами зіштовхнулися, дізналися журналісти сайту «Трибуна.Суми». Continue reading →

Сила волі та бажання захищати Василя Лаврентєва

Leave a reply

Проста мрія та перші випробування

Про кращу долю, ніж жити у рідній Хмелівці, створити сім’ю, працювати у місцевому колгоспі трактористом, як батько, Василь з дитинства і не мріяв. А життя, зі свого боку, з повагою ставилося до його планів. Народився наш герой 26 липня 1978 року. Швидко промайнуло щасливе дитинство у звичайних турботах сільської сім’ї. Навчався у Краснопільській ЗОШ, але випускником став Хмелівської школи, яка вперше зустрічала сільських дітлахів, коли Василь Лаврентєв вже йшов до дев’ятого класу. Здобувши базову загальну середню освіту, юнак вступив до Краснопільського ДПТНЗ-43. Continue reading →

Три секрети стійкості парамедикині Маргарити Ночовки

Leave a reply

Син постійно питає Маргариту, коли вони поїдуть додому. Вона відповідає — скоро. Подумки ж додає: скоро — це, мабуть, вже ніколи.

***

На зміні 23 березня 2025 року парамедикиня Маргарита Ночовка та її колеги збирали речі й перевозили їх до Сум. Саме тоді розпочалися масовані атаки на Краснопілля. У лікарню, поруч із якою базувалася підстанція екстреної медичної допомоги, влучили кілька шахедів, саме ж приміщення, де знаходилися парамедики, зруйнували КАБи. Continue reading →

Руслан Коваленко – від муляра до КОРДу

Leave a reply

З дитинства він мріяв про спортивну кар’єру, але здобув спеціальність муляра. Одинадцять років присвятив залізниці. Фінансові потреби родини змусили працювати за кордоном. Після років перебування у Чехії Руслан приймає рішення залишитись там на постійне місце проживання. Але війна в Україні кардинально змінила життєві плани краснопільчанина.

П’ятнадцятого квітня 1978 року народився Руслан. Він став первістком у подружжя Раїси та Анатолія Борщ. Згодом родина поповнилась ще двома донечками. У любові та турботі зростали діти. Руслан захоплювався спортом і мріяв стати професіоналом саме у спорті. Але по закінченню Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів обрав робітничу професію муляра і вступив до Сумського професійно-технічного училища. Continue reading →

Шлях воїна: Олексій Пиленко – від строкового вишколу до пекла війни

Leave a reply

Олексій Пиленко – від строкового вишколу до пекла війни

У затишному селі Хмелівка на Краснопільщині 12 березня 1990 року народився Олексій Пиленко. Хлопчина зростав у звичайній сільській родині. У місцевій сільській школі здобув базову загальну середню освіту. Вступив до Краснопільського ПТУ-43. Олексій обрав професію тракториста, але певні обставини змусили хлопця покинути навчання. Наступного року Олексій став студентом цього ж закладу, але за спеціальністю «муляр-штукатур». З 2009 року Олексій Пиленко («Пел») у лавах Збройних сил України. Continue reading →