Author Archives: admin

Від «Візаві» до «Реалу»: Як Алла Овчар перетворила втрати на паливо для нового старту

Leave a reply

Алла Овчар завжди була втіленням ділової хватки. Її шлях від офіціантки до співвласниці кафе-бару «Візаві» у Краснопіллі, був описаний на сторінках нашої газети. Це було майже рік тому. Всі ми ще були у рідному селищі. Працювали, вірили, жили… Затишний батьківський дім – був місцем сили для Алли, а власний, ретельно вибудуваний бізнес, здавалося, був її долею. Роками вона вкладала в нього не лише гроші, але й душу, даруючи людям свято та підтримуючи у скорботну годину. Свого часу «Візаві» був найпопулярнішим закладом Краснопілля у цій бізнесовій площині. Але 5-го квітня російський КАБ зруйнував родинне гніздечко Овчарів. Втрата бізнесу стала болючим ударом, що геть вибивав ґрунт з-під ніг… Continue reading →

Війна відібрала дім: історія Валерії Бондаренко

Leave a reply

З початку повномасштабного вторгнення Росії понад 4,6 мільйонів українців стали внутрішньо переміщеними особами. Більшість із них досі не має постійного житла та змушена проживати в місцях компактного поселення, які часто не відповідають елементарним нормам. Понад 1,2-1,3 мільйона українських сімей втратили житло через війну — це не лише ВПО, а й мешканці зруйнованих міст і селищ. За оцінками Світового банку, для відновлення зруйнованого та пошкодженого житлового фонду в Україні потрібно щонайменше 86 мільярдів доларів. Через систему «Дія» громадяни подали понад 850 тисяч заявок про пошкодження житла, що складає понад 60 мільйонів квадратних метрів.

Вже більше чотирьох місяців краснопільчанка Валерія Бондаренко працює у територіальному центрі соціального обслуговування Шевченківського району м.Києва, а нещодавно оселилася у гуртожитку для медиків. Continue reading →

У ВОГНІ ВІЙНИ: ІСТОРІЯ БАТЬКА ТА СИНА

Leave a reply

Сивина, зморшки на обличчі, але вогонь у очах – такий він, наш сьогоднішній гість, 65-річний Микола Іванович Пушкалов із Угроїд. Коли у лютому 2022 року російські танки перетнули кордон, він не сховався в підвалі, не склав руки. Він став на захист рідної землі, як зробив його син Андрій, який, на жаль, загинув у бою, захищаючи Україну.

ТИЛ, ЩО ТРИМАЄ ФРОНТ

З перших днів війни він, досвідчений мисливець і знавець лісових стежок, допомагав чим міг: спочатку – партизанськими вилазками, потім – підтримкою Збройних Сил України. Він знає кожен куточок рідного краю, кожну стежку, кожну схованку. І ці знання стали його зброєю у боротьбі з окупантами. Continue reading →

Незламний Айдарівець: Як жив і любив Богдан Рудика

Leave a reply

Ця історія про Любов, Біль і Незламність, сплетена з долі Богдана Рудики — командира розвідувального відділення 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар», який віддав своє життя за Україну 28 квітня 2025 року поблизу села Богатир на Донеччині. А плекали оповідь з посмішками, адже БогданОк полюбляв веселити своїх любих жінок, зі сльозами, адже всі розуміли, що ніколи більше у цьому світі, ані сестричка Руслана, ані кохана дружина Катя, ані на той час ще ненароджена очікувана донечка Богдана, ані люблячі батьки не зустрінуть тих щирих добрих рідних очей…

Неймовірно гарні, зовсім різні і такі схожі, наче рідні, завітали до нашої редакції дві з трьох найближчих жінок загиблого Богдана Рудики. Тендітна, мила сестричка Руслана і чарівна дружина Катя, яка з неймовірною грацією та гордістю несла свого округлого животика… За тиждень Вона мала стати мамою. Continue reading →

Чернеччина попрощалась з родиною Лєсніченків, яку вбила російська «ГЕРАНЬ»

Leave a reply

На Краснопільську громаду опустилася не просто жалоба, а гнітюча, чорна тінь, що забрала світло і радість. Сьогодні, у другий день скорботи і в перший день нового, осіннього місяця, село Чернеччина попрощалась з цілою, молодою родиною. З родиною Лєсніченків.

Тридцяте вересня 2025 року, о другій годині тридцять хвилин, стало фатальною межею, за якою обірвалося чисте, сповнене надій життя. російський безпілотник типу «ГЕРАНЬ» нещадно влучив у будинок, де міцно спали, обійнявши свої мрії, батьки, їхні маленькі сини та домашні улюбленці. Continue reading →

“Я спеціально газету виписав, щоб їздили”: як працює пересувне відділення “Укрпошти” на прикордонні Сумщини

Leave a reply

У селі Глибне на Сумщині, що за 20 км від російського кордону, мешканці кажуть, що бояться залишитися без доставки пенсій, адже транспортне сполучення з населеним пунктом майже відсутнє. Водій відділення Андрій Кулак розповідає, що під час обстрілів у село не заїжджають та намагаються працювати адресно.

Кореспонденти Суспільного проїхали разом із пересувним відділенням та побачили, як працюють поштарі в умовах прикордоння. Continue reading →

Тихий тил. ГО “Плурітон” став точкою опори для мешканців Сумщини

Leave a reply

Нове незвичне слово “Плурітон” жителі Сумської області, яка має найдовший кордон з країною-агресором Росією, почули вперше у 2023 р. Тоді через один з прикордонних пунктів пропуску в Україну через Сумщину поверталися українці з окупованих територій. Саме там ГО “Плурітон” відкрила тимчасовий пункт «Атмосфера» і забезпечувала гарячими напоями і обідами, теплими речами й оперативною підтримкою людей, які повертаються з окупованих територій. За підрахунками, через подібні пункти пройшли десятки тисяч людей, для яких ця перша хвиля допомоги стала питанням виживання. Далі розпочалася Курська операція і проєкт “Атмосфера” на Сумщині згорнули. Але не згорнули діяльність “Плурітону”, просто переформатували її… Continue reading →

«Все зруйноване»: чи відновиться життя у Краснопіллі?

Leave a reply

Селище Краснопілля розташоване менш ніж за 10 кілометрів від ворожого кордону. У березні цього року громаду фактично розбили російські військові. Це були удари КАБами та з артилерії.

Місцеві звідси виїхали ще тоді, в березні, бо в таких умовах жити було неможливо. Що вдалося відновити у селищі та чи повертаються туди масово люди, дивіться у відео. Continue reading →

Михайло Степанович Лазнєвий: “Іншим бути я не можу”

Leave a reply

Знайомство з цим мудрим чоловіком з юнацьким блиском в очах примусило змінити погляди на сучасні обставини та взагалі на життя. Ще раз переконалась, що народна мудрість про те, що кожна людина є ковалем свого щастя – працює.

Земляне – колиска дитинства

1-го осіннього дня 1935 року у селі Земляне народився наш герой – Михайло Степанович Лазнєвий у родині Тетяни Михайлівни та Степана Михайловича, то ж ім’я хлопчик отримав на честь двох дідусів. Continue reading →

“Хто буде повертатися, якщо світла немає і газу”: як живуть у селах Краснопільщини на Сумщині

Leave a reply

У селі Михайлівське та Михайлівка Краснопільської громади мешкають нині 12 та 25 мешканців відповідно. У цих селах із березня цього року немає газу, електрики та зв’язку, їх постійно атакують FPV-дрони армії РФ, розповіли жителі кореспондентам Суспільного. Ті, хто залишився, евакуюватися не збираються.

У селі Михайлівське Краснопільської громади пусті вулиці, що заросли бур’янами, зруйновані будинки та адмінбудівлі. Звідси до кордону з Росією близько семи кілометрів. Continue reading →