Category Archives: Військові

ЗА ГЕРОЄМ ПЛАКАЛО І НЕБО. ЗГАДУЮЧИ ВОЛОДИМИРА ГАНЦЕВА

Щира посмішка, добра душа і хоробре серце. Таким залишиться Володимир у пам’яті рідних, друзів, побратимів. Ще дев’ятнадцятирічним юнаком Володимир став солдатом, обравши службу за контрактом як альтернативну строковій. Брав участь у бойових діях на сході нашої держави. По закінченню терміну дії контракту повернувся до цивільного життя, працював у ДП «Агролісгосп». З перших днів повномасштабного вторгнення російського агресора Володимир став до строю. А 20-го жовтня повернувся назавжди додому на щиті. Continue reading →

Йому назавжди залишилось 25 років… ЗГАДУЮЧИ ПРИКОРДОННИКА РОМАНА ЧОБОТКА

14 листопада минає 40 днів, як не стало нашого захисника Чоботок Романа

Роман Чоботок народився 15 червня 1998 року в селі Самотоївка. У 2005-2014 роках навчався у Самотоївській ЗОШ І-ІІІ ступенів, закінчив 9 класів. В 2014-2015 роках навчався в Краснопільському закладі професійно-технічної освіти. Continue reading →

А КОМУ ТОДІ МОЇ СОЛДАТИ БУДУТЬ ПОТРІБНІ?

В Україні вже понад півтора року триває війна. В цьому південному місті щодня чутно тривогу. Місцеві мешканці вже давно звикли до нової реальності. Любов Миколаївна Грідчина переїхала до Одеси зовсім недавно. Вона працює бібліотекарем у місцевій школі. Тут живе її донька Ольга з чоловіком і однорічною онучкою Полінкою. Тут похований її син Максим – Герой, який загинув, захищаючи український Маріуполь. Continue reading →

ЗГАДУЮЧИ ДМИТРА БАБЕНКА. «ВІН У ВСЬОМУ БУВ ПЕРШИМ І НАЙКРАЩИМ»

Безкрайні поля, на яких працює комбайн під напрочуд спекотним вересневим сонцем. Цією дорогою Дмитро Бабенко щодня діставався до школи у Хмелівці, цією дорогою нещодавно приїздив у відпустку до батьківської хати, обіцяючи знову повернутись з Перемогою. Тепер цією ж дорогою, яку односельчани всипали квітами, Дмитра проводжали в його останню путь…

Дмитро Сергійович Бабенко народився 5 червня 1991 року в с. Веселе тоді Краснопільського, а нині Сумського району. З 1997 року навчався в Хмелівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Брав активну участь у футбольних турнірах, любив настільний теніс, навіть на війні з ним була його улюблена тенісна ракетка. Continue reading →

ГЕРОЙ З РОЗУМНИМИ ОЧИМА

27 липня 2022 року у Свято-Воскресенському храмі ПЦУ м.Корця на Рівненщині відспівали і поховали загиблого військовослужбовця Олександра Леунова, уродженця села Мала Рибиця теперішньої Миропільської громади. Тоді навколо труни, яка потопала у живих квітах та сльозах рідних, зібрались родина, побратими, представники влади, духовенство, друзі, колеги та жителі громади, які прийшли розділити біль втрати.

Але не було серед них рідних братів загиблого Олександра, вони завжди були разом, але війна і тут зробила свою страшну справу, навіть у цей трагічний день розділивши їх – найменший Валерій виконував бойове завдання в найгарячішій точці війни, а середній Сергій перебував у шпиталі після тяжкого поранення. Continue reading →

ВСІ ЙОГО ДУМКИ БУЛИ ПРО СЕСТРУ: «ДОПОМАГАЙТЕ СВІТЛАНІ, БУДЬ ЛАСКА, ЯКЩО ЩОСЬ СТАНЕТЬСЯ ЗІ МНОЮ»

Солдат, навідник десантно-штурмового відділення Володимир Іванович Новаковський загинув 20 червня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області. Він приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією росії проти України. Йому навічно залишилось 44 роки… Поховали Героя 27 червня 2023 року у селі Велика Рибиця Миропільської громади. Continue reading →

Старшому сержанту 81-ї бригади ДШВ Олександру Леунову присвоєно звання Герой України (посмертно)

За час проходження військової служби, Олександр Леунов неодноразово брав активну участь в АТО та ООС: Авдіївській промзоні, населеному пункті Зайцеве та інших гарячих точках, де вела бойові дії 81 окрема аеромобільна бригада ДШВ ЗС України. Він був тричі поранений, але від евакуації постійно відмовлявся та залишався на позиціях разом зі своїм підрозділом.

16 березня 2022 року старший сержант Олександр Леунов виконував бойове завдання в районі населеного пункту Кам’янка, Харківської області. Під час прориву колон ворожої техніки з міста Ізюм в напрямку міста Слов’янськ, в складі 3-ї аеромобільно-десантної роти, яка перебувала в резерві, він висунувся на передній край оборони. Continue reading →

Золота Зірка Героя

Серед багатьох імен та прізвищ, які прозвучали того дня на Софіївській площі у Києві, було названо і Артема Володимировича Шаркова. У столиці відбувались заходи у зв’язку із першою річницею широкомасштабного ворожого вторгнення в Україну, і Президент Володимир Зеленський вручав нагороди захисникам.

Ще не генерал, але…

«Шаркови» – досить поширене прізвище у Краснопільській громаді на Сумщині. Володимир Степанович Шарков, зокрема, тривалий час працював у колишньому Краснопільському районі директором однієї зі шкіл та головою Славгородської сільради. То чи не його сину Артему, підполковнику ЗСУ, Президент вручає Золоту Зірку Героя України? – подумалось, коли 24 лютого стежили за подіями у столиці. Як опісля з’ясувалось, так воно і було. Наш земляк удостоєний найвищої нагороди «за особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України». Continue reading →

Генерал-майор авіації Кирпаль Іван Романович – начальник політвідділу Головного штабу і управлінь Військ ППО країни

Кирпаль Іван Романович народився у багатодітній селянській родині 17 лютого 1915 року в селі Пенянка (з 1968 року входить до складу Миропілля) Суджанського повіту Курської губернії (зараз – Сумський район Сумської області). Після закінчення Миропільської середньої школи продовжив освіту на історичному факультеті Харківського державного педагогічного інституту (зараз – Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди).

Після закінчення інституту Іван Кирпаль деякий час працював за спеціальністю, а в листопаді 1939 року Коломацьким РВК Харківської області був призваний на військову службу до РСЧА. Цього ж року він став членом ВКП(б). У 1940-му році після закінчення курсів політскладу РСЧА вся подальша служба Кирпаля І.Р. була присвячена партійно-політичній роботі спочатку у Військово-Повітряних Силах, а згодом – у Військах протиповітряної оборони країни.

Continue reading →

Василь Іванович Ткаченко – полковник, кандидат військових наук, начальник кафедри славнозвісного КВІРТУ

Ткаченко Василь Іванович народився 14 січня 1929 року в с. Миропілля Сумської області. 1949 року закінчив Харківський технікум промислового транспорту, і в тому ж році був призваний на військову службу. З 1949 по 1952 роки навчався в Гомельському радіотехнічному училищі ППО країни.

Після закінчення училища проходив службу в Білоруському військовому окрузі на посадах командира взводу, начальника радіолокаційного комплексу П-20, командира радіолокаційної роти.

У 1956 році вступив до Харківської артилерійської радіотехнічної академії на командний факультет, з 1958 року – продовжив навчання у Військовій командній академії ППО (м. Калінін), яку у 1960 році закінчив із золотою медаллю. Continue reading →