Як 100 років тому Краснопілля та Суми “визволяли”

Ось такий документ. Може становити інтерес – як початок для глибшого вивчення історії нашого краю сторіччя тому.

Спогади “червоного” партизана про взяття міста Суми 5 січня 1919 року загоном Панаса Багацького.

Це історичне джерело зберігається в фондах Сумського обласного краєзначого музею.

—

ВЫПИСКА
статьи, напечатанной в 1932 г. в Сумской газете, посвященной наступлению ХУ годовщины Великой Октябрьской Социалистической Революции

ЯК БУЛО ВЗЯТО СУМИ ТА ПОВАЛЕНО ВЛАДУ ДИРЕКТОРІЇ
(Із спогадів)

Україна в кінці 1918 року спалахнула новою велетенською пожежею революційних повстань під прапором пролетарської революції. Continue reading →

Краснопільський селищний голова відзвітував про результати річної діяльності громади

17 липня 2019 року, згідно ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в Краснопільському Палаці культури відбувся звіт Краснопільського селищного голови Юрія Яремчука про результати роботи виконавчих органів ради за друге півріччя 2018 року, перше півріччя 2019 року діяльності.

– Позаду ще один рік нашої з вами спільної роботи. Я вдячний кожному за підтримку, добрі слова та готовність працювати, – зазначив на початку свого виступу Юрій Яремчук. – Кожен з вас мав можливість бачити поле діяльності селищної ради, виконавчого апарату, депутатського корпусу та мене, як селищного голови. А тому можете дати оцінку тому, що вдалося і що не вдалося зробити протягом звітного періоду. Continue reading →

«Чарівність енергії» Леоніда Ушкалова: «начальні двері» до розуміння Драгоманова

Леонід Ушкалов. Чарівність енергії: Михайло Драгоманов. – Київ: Дух і Літера, 2019

На одній із пар в університеті імені Сковороди, викладачка повідомила, що «Ушкалов більше не вважає себе “давником”». І ця чутка, хоч якою парадоксальною здавалася від початку, підтверджується «Чарівністю енергії». Та й подумавши про це більше, доходимо до розуміння такої позиції дослідника.

Як зазначав сам Леонід Ушкалов, одна з його колег-літературознавиць після розмови з ним сказала: «Ви – домодерна людина в постмодерну епоху!». Цю тезу він волів би, певно, вживати як автохарактеристику або, принаймні, багатозначно додавати до неї: «щось у цьому є». Continue reading →

Про Леоніда Ушкалова видадуть книгу

Про це повідомив літературознавець Ростислав Мельників. Він також закликав зголошуватися до написання спогадів про видатного вітчизняного гуманітарія:

“Шановні колеги!

У видавництві «Дух і літера» готується книжка спогадів про Леоніда Володимировича Ушкалова. Запрошуємо вас долучитися до цього проекту й поділитися своїми спогадами про пана професора.

Матеріали обсягом до 25 000 знаків можна надсилати до 5 листопада 2019 року на адресу melnykiv@outlook.com з темою листа “Ушкалов. Спогади”.” Continue reading →

Освітня реформа: до Краснопільської школи завітала міністр освіти і науки України Лілія Гриневич

До опорного закладу освіти Краснопільської селищної ради – Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів з робочим візитом завітала міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Захід відбувся за участі голови Краснопільської селищної ради Юрія Яремчука, директора Департаменту освіти і науки України Вікторії Гробової, секретаря селищної ради Ірини Юхти, начальника відділу освіти Лариси Дерев’янченко, голови районної ради Віталія Савоненка. На зустріч з Лілією Михайлівною були запрошені керівники закладів дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти Краснопільської об’єднаної територіальної громади, заступники директорів та вчителі початкових класів Нової української школи, представники громадськості. Continue reading →

Як Миколу Данька з Києва виганяли

9 липня 1967 року на VII пленумі Сумського обкому КПУ перший секретар обкому партії Борис Вольтовський ось так громив «ідейно незрілу» збірку поезій сумського поета-шістдесятника Миколи Данька (1926-1993) “Червоне соло”:

[…] В отдельных случаях коммунисты не дают своевременного решительного отпора аполитическим проявлениям, занимают примиренческую позицию к тем, кто клевещет на нашу действительность.

Недавно вышел из печати в Харьковском издательстве «Прапор» сборник стихов сорокалетнего начинающего поэта Николая Данько, литработника газеты «Ленінська правда». Continue reading →

Перекладацькі здобутки Павла Грабовського

До 155-річчя від дня народження Павла Грабовського

Історія українського художнього перекладу знає багато імен, які долею драматичних обставин відкривали світову скарбницю людського духу, перебуваючи у місцях, які аж ніяк не сприяли перекладному мистецтву. Йдеться про феномен “невольничого перекладу”, який творився по казематах, тюрмах і на засланні. У різний час його репрезентували П. Грабовський, М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара, Г. Кочур, Д. Паламарчук, І. Світличний, В. Стус та ін.

Оригінальна і перекладна творчість П. Грабовського припадає на найважчий період його життя. Часті арешти, ув’язнення, заслання і в результаті – постійне перебування в ізоляції без жодного проблиску надії на звільнення. Єдиним, що живило його, було Слово. Власні вірші, поетичні переклади, нариси, статті, листи – це те, що допомагало йому долати межі замкненого кола і хоча б у них повертатися на Батьківщину. Continue reading →

За три весни до перемоги. Подвиг артилеристів капітана Івана Криклія

До 110-річчя від дня народження Івана Ілліча Криклія, першого кавалера Ордена Вітчизняної війни І ступеня, уродженця Славгорода

Русявий, підтягнутий капітан пружно вискочив з бліндажа і озирнувся по сторонах. Стояв теплий весняний вечір. Напередодні густо прошумів травневий дощик, і земля, позолочена сонцем, волого парувала. Насторожувала неприродна для прифронтової смуги тиша. Ординарець підвів Криклію коня, і капітан хвацько скочив у сідло. Його викликав до себе командир полку майор Клягін.

…У травні сорок другого року після довгої сльоти та дощів в районі Харкова раптом наступили сухі дні. Війська Південно-Західного фронту готували вогневі рубежі, розраховуючи дати противнику серйозну битву. На далеких підступах до Харкова довгою звивистою лінією, якщо дивитися на військову карту, розтягнулися армії, дивізії і полки. Ставка Верховного Головнокомандування поставила перед фронтом завдання: ударами двох великих військових і армійських з’єднань з півночі і півдня прорвати оборону противника, розсікти ворожі війська і очистити від них місто.

Нарада командного складу, на якій ставилися завдання арміям, відбувалася у Куп’янську 9 травня. Попереду було рівно три роки війни. Continue reading →

Сергій Наумов. Рецензія на “Окупація України 1918 року: Історичний контекст – стан дослідження – економічні та соціальні наслідки”

Окупація України 1918 року: Історичний контекст – стан дослідження – економічні та соціальні наслідки
(Матеріали міжнародної наукової конференції) / Упор. Вольфрам Дорнік, Стефан Карнер; Переклад з нім. мови Миколи Кушніра. Чернівці: Зелена Буковина, 2009. 205 с.

Серед вад сучасної української історіографії, численних хоча б з огляду на те, скільки про них говориться і пишеться, є і брак колористики, повноспектровости. Складається враження, що її творцям і споживачам — дуже б не хотілося, щоб ці множини взаємно перекривалися, — бракує чогось істотного, чогось такого, що дало б можливість зрештою заявити на весь світ про своє «Я»; заявити так, щоб до цього «Я» прислухалися і про його існування не забували. Continue reading →

Сергій Наумов. Організаційна мережа українського політичного руху на Сумщині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

Засновники Революційної української партії – члени Харківської студентської громади. 1900 р.

До 100-річчя Української національної революції

Розглядається історія пропагандистських політичних утворень на Сумщині в період кінця XIX – початку XX ст. Подається значення їх діяльності для регіону та країни в цілому. Визначаються характерні риси українського політичного руху міжреволюційного десятиліття.

Розвиток українського політичного руху кінця XIX – початку XX ст. мав істотні відмінності у різних регіонах Наддніпрянщини. Тим часом з цього питання у сучасній монографічній літературі, яка присвячена переважно характеристиці окремих партій та ідеологічним проблемам руху в цілому, регіональний вимір, по суті, ігнорується[1]. Особливо занедбаними є периферійні території, невиграшні з точки зору демонстрації потужності партійних структур. Continue reading →