19 травня у день 150-річчя від дня народження видатного дослідника української культури, архітектора й мистецтвознавця Костя Мощенка у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулася презентація дослідження науковиці музею, етнографині Галі Галян «Кость Мощенко: музеолог, вчений, архітектор». Continue reading
19 травня 2026 року виповнилося 150 років від дня народження професора Костя Мощенка, непересічної особистості із грона науковців ХХ століття, громадського діяча, музейника, етнографа, художника, архітектора, дослідника українського народного мистецтва.
*** Continue reading
“Народ, що не шанує своїх великих людей, не варт зватися освіченим народом”
Іван Франко
У Львові іменем Драгоманова названа вулиця, на якій знаходиться Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка. Це дуже знаково, адже Драгоманов вплинув на формування соціально-політичних поглядів Івана Яковича, більше того, він був інтелектуальним лідером для цілого покоління політичних діячів, а його публікації у львівській газеті “Правда” мали великий резонанс в україномовному світі. Це при тому, що Драгоманов, уродженець Гадяча на Полтавщині, був гостем на Галичині й сам намагався зрозуміти особливості політичної культури в монархії Габсбургів, які були відмінними від порядків у Російській імперії, де Михайло Петрович формувався як особистість та розпочинав свою наукову й політичну кар’єру. Continue reading
До 145-річчя від дня народження
***
/ закінчення /
Віддавши близько двадцяти років свого життя роботі в Полтавському музеї, К.В.Мощенко болісно переживав розлуку з ним. І хоч без роботи не залишився – читав лекції з архітектури в Полтавському індустріальному технікумі – відчутного задоволення вона не приносила [29]. Добре, що на допомогу прийшли друзі – М.Я.Рудинський, який з 1925 р. став вченим секретарем Всеукраїнського археологічного комітету при ВУАН, відомий мистецтвознавець, співробітник Всеукраїнського історичного музею імені Т.Г.Шевченка в Києві Д.М.Щербаківський, з яким Костянтин Васильович познайомився ще в 1905 р. За їх пропозицією К.В.Мощенко в травні 1925 р. переїхав до Києва, де отримав змогу продовжити роботу в музейних закладах [30]. Continue reading
МОЩЕНКО
Костянтин Васильович
1876 – 1963
До 145-річчя від дня народження
Кость Васильович Мощенко (19.05.1876, м. Миропілля Суджанського повіту Курської губернії — 16.09.1963, м. Дорнштадт, земля Баден-Вюртемберґ, Німеччина) — український громадський діяч, музейник, етнограф, художник, архітектор, краєзнавець, дослідник українського народного мистецтва. Діяч доби Української Центральної Ради, дійсний член Центрального комітету охорони пам’яток старовини і мистецтва в Україні, яке було створено в Києві 12 травня 1917 р., голова Комітету охорони пам’яток старовини і мистецтва на Полтавщині, створеного в Полтаві у червні того ж року.
*** Continue reading
Доля науковця та освітянина аграрного напрямку Григорія Григоровича Помаленького, без перебільшення, заслуговує на своє висвітлення. Адже життя цього дослідника тісно переплітається із знаковими подіями і явищами, що відбувалися у житті України ХХ ст., зокрема в її сільськогосподарській освіті і науці. Його часто плутають зі старшим братом Федором Григоровичем, відомості про якого теж обмежені. Основою для даного дослідження стали матеріали з його карної справи №18299 1944 р., яка зберігається в архіві Управління Служби безпеки України в Полтавській області. Серед іншого, у справі знаходиться автобіографія професора та свідчення, написані власноруч.
При опрацюванні документів відкрилися ключові моменти його біографії, які раніше майже не були відомі історикам аграрної освіти і науки України. Continue reading
Засновники Революційної української партії – члени Харківської студентської громади. 1900 р.
До 100-річчя Української національної революції
Розглядається історія пропагандистських політичних утворень на Сумщині в період кінця XIX – початку XX ст. Подається значення їх діяльності для регіону та країни в цілому. Визначаються характерні риси українського політичного руху міжреволюційного десятиліття.
Розвиток українського політичного руху кінця XIX – початку XX ст. мав істотні відмінності у різних регіонах Наддніпрянщини. Тим часом з цього питання у сучасній монографічній літературі, яка присвячена переважно характеристиці окремих партій та ідеологічним проблемам руху в цілому, регіональний вимір, по суті, ігнорується[1]. Особливо занедбаними є периферійні території, невиграшні з точки зору демонстрації потужності партійних структур. Continue reading
До 230-ї річниці від дня народження великого Актора Михайла Щепкіна
Наш благодатний край став щасливим на творчу долю багатьом творчим людям. Цими днями мистецькі кола відзначають 230-у річницю від дня народження великого Актора, який близько 60 років на сцені утверджував життєву правду, виховував молодих колег у дусі реалізму. Це був Михайло Семенович Щепкін. Його ім’я відоме у всьому світі, він мав тисячі своїх прихильників, для нього театр був великою школою мистецтва і у своїй праці бачив відповідальну суспільну місію. А його життя починалося із слобожанської землі, де відбулися у нього зримі погляди на навколишню дійсність, тут він створив власне сімейне благополуччя. Continue reading
(Пропонуємо статтю дослідника українського національно-визвольного руху початку ХХ століття Сергія Наумова – доктора історичних наук, професора Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, уродженця с.Грабовського. Просимо звернути увагу на час написання і виходу статті – 2011 рік. Це був час, коли після приходу до влади в Україні прокремлівського президента Януковича В.Ф. активізувалися проросійські ревізіоністські сили, що намагалися спрямувати Україну в русло неоімперської політики Російської Федерації. Фактично, ця стаття є частиною тогочасної дискусії серед істориків-науковців.)
***
Сергій Наумов
З ПОЗИЦІЙ ВОРОЖОСТІ: АНТИІМПЕРСЬКІ ІДЕЇ І НАСТРОЇ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
У статті стосунки між імперською владою і суспільством розглядаються крізь призму ворожості, “антиімперськості”, яка викристалізувалася в українському русі в роки Першої світової війни. Аналізуються причини і прояви протиімперських настроїв, їх поширення насамперед у молодіжному середовищі.
Continue reading
АПОСТОЛ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА
Так можна назвати професора Костя Васильовича Мощенка, чільного мистецтвознавця і музеолога, архітектора та художника, відомого у свій час, але призабутого діяча у галузі українського народного мистецтва, сподвижника академіка Миколи Біляшівського та професора Василя Кричевського.
Кость Васильович Мощенко народився 19 травня 1876 року в Сумах*. Його батько був урядовцем, служив начальником міської пошти. Мати – донька священика з роду Мировицьких. Обоє були людьми високо інтелігентними. В родині панувала щира українська атмосфера, сповнена любові до рідної культури та свого народу. Цю інтелігентність та любов до всього українського батьки прищепили своєму синову, подбали про його вищу освіту.
* Згідно з даними Національного архіву Республіки Татарстан (м.Казань, Росія) народився у містечку Миропіллі Курської губернії (нині с.Миропілля, Краснопільського району, Сумської області України). Підстава: фонд 564, опис 1, справа 109 аркуш 16
Continue reading
