Tag Archives: агресія

Вулицю у середмісті Краснопілля на Сумщині за півтора місяця тричі обстріляли російські війська

Цю вулицю у середмісті Краснопілля російські війська за півтора місяця обстрілювали тричі. Останній раз – 30 липня. Тоді поранило місцевого мешканця, розповів Краснопільського селищного голови Василь Лавриненко. Також уламками снаряда посікло будинки мирних жителів та трансформаторну підстанцію.

“Були пошкоджені огорожа, будинки. Але все це призвело до того, що після закінчення третього “виходу”, який також упав поруч із вулицею Дорошенка, наші дали відповідь і все заспокоїлось”, — розповів заступник Краснопільського селищного голови Василь Лавриненко. Continue reading

ВСІ ЙОГО ДУМКИ БУЛИ ПРО СЕСТРУ: «ДОПОМАГАЙТЕ СВІТЛАНІ, БУДЬ ЛАСКА, ЯКЩО ЩОСЬ СТАНЕТЬСЯ ЗІ МНОЮ»

Солдат, навідник десантно-штурмового відділення Володимир Іванович Новаковський загинув 20 червня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області. Він приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією росії проти України. Йому навічно залишилось 44 роки… Поховали Героя 27 червня 2023 року у селі Велика Рибиця Миропільської громади. Continue reading

Для медіа, які працюють у прикордонних регіонах, потрібна окрема державна програма підтримки

«Говорить і показує Україна»

Галузь мовлення і телебачення українського прикордоння потребує максимального наповнення національним змістом

У Сумській області одна з найдовших протяжність кордону з російською федерацією — понад 560 кілометрів. А наявність в агресорів великої кількості потужних ретрансляторів дає їм змогу здійснювати багаторічну інформаційну експансію на прикордонні території. І ця експансія тільки посилилася з початком повномасштабної війни. Крім суто оборонних завдань, пріоритетною для області залишається інформаційна безпека, бо 24 лютого підтвердило, що за російським словом ідуть російські танки. Continue reading

Під знаком «Спільнопілля»

Медіапроєкт журналістів Білопілля та Краснопілля на Сумщині об’єднує ентузіастів відродження прикордонних територій

Газети «Білопільщина» та «Перемога», що виходять у Білопільській та Краснопільській громадах на Сумщині, належать до видань, які читачі поважають і пильно стежать за ними. Попри всі складнощі журналісти зберегли часописи, не розгубили накладу і передплатників, неухильно шукають і знаходять варіанти не тільки утриматися на плаву, а й розширити читацькі обрії. І це попри те, що обидва виходять на прикордонних територіях, що постійно потерпають від ворожих обстрілів. Continue reading

Східний кордон. Краснопільська ділянка

СХІДНИЙ КОРДОН

У 1991 році завершився наймасштабніший та, мабуть, найбезглуздіший експеримент в історії людства, експеримент з побудови ідеального комуністичного суспільства. Завершився він, на щастя, повною поразкою і розпадом СРСР. Замість одного величезного Радянського Союзу на мапі світу з’явилося 15 нових країн, в числі яких була і Україна. Ми отримали довгоочікувану незалежність але разом із цим взяли на себе багато обов’язків, і один з них: обов’язок охороняти кордони своєї держави. На той момент справа ця здавалася абсолютно формальною, бо з одного боку у нас була Європа, яка нічим нам не загрожувала, з іншого – взагалі «братня країна» Росія. Та невдовзі на зміну уявленням про ідеальний світ прийшла реальність: контрабанда, нелегальні мігранти, вивіз цінностей, кордон потрібно було захищати, якщо не від ворогів то принаймні від кримінальних елементів. Continue reading

Олександр Ігнатуша. Православна церква і російська агресія в Україні (1919–1920 рр.): Ч.1. Ідейні орієнтири та характер діяльності (III)

(закінчення)

***

Цю пронизаність релігійною ідеєю, релігійним духом у поєднанні з месіанською російською ідеєю Врангель зберіг до кінця свого головнокомандування на українській землі. Про це свідчить текст його наказу від 12 жовтня 1920 р., що підводив підсумок піврічній роботі уряду півдня Росії у сфері громадського управління. Серед положень, які свідчили про успіхи, Врангель називав децентралізацію управління (реформа земельного і місцевого земського самоуправління), позапартійний підхід при формуванні керівних органів, допомогу жертвам війни і біженцям, відновлення правопорядку, торгівельну політику. Continue reading

Олександр Ігнатуша. Православна церква і російська агресія в Україні (1919–1920 рр.): Ч.1. Ідейні орієнтири та характер діяльності (II)

(продовження)

***

Факт співпраці білогвардійців з православною церквою і роль церкви у планах білогвардійців показали вже перші документи генерала Денікіна. У Тимчасовому Положенні про управління територіями, зайнятими Добровольчою армією, яке було затверджене 3 вересня 1918 р., значилось, що Російська православна церква є первенствуючою в областях, які займає Добровольча армія [29, с.510]. Такий її статус поширювався на усі українські території, окуповані денікінцями. Ця ідея первенствуючого статусу РПЦ підкреслювалася у документах, які штаб верховного головнокомандуючого розсилав військовому та церковному командуванню зайнятих українських територій. Поряд із цим, звернемо увагу на два наступних пункти положення. Вони виразно підкреслюють російський національний характер режиму, що у своїй основі суперечив державницьким і національно-культурним прагненням та ідеалам українського народу. Четвертий пункт згаданого положення проголошував державний статус російської мови на окупованих територіях. У п‘ятому пункті зазначалось: “Державним прапором служить національний російський 3-х кольоровий (біло-синьо-червоний) прапор” [29, с.510]. Continue reading

Олександр Ігнатуша. Православна церква і російська агресія в Україні (1919–1920 рр.): Ч.1. Ідейні орієнтири та характер діяльності (I)

Російська агресія проти України 2014 р. актуалізувала проблеми історії військових конфліктів між Україною та Росією і сюжетів, пов‘язаних з військовою присутністю та агресією росіян в Україні. Російсько-український конфлікт загострив ситуацію у середовищі православної церкви, організаційно підпорядкованої Московському патріархатові. Перед кліром і віруючими УПЦ спалахнули старі питання лояльності до вищого церковного керівництва, яке знаходиться поза межами України і яке підтримує офіційну позицію Кремля. Збурилося й середовище інших церков. У контрастному світлі війни за українську державність зринули виклики національної ідентичності, вибору політичних шляхів розвитку України. Знов підсилено залунала багаторічна ідея консолідації православних навколо одного духовного центру в Україні і створення єдиної помісної української церкви.

З огляду на зазначені обставини, наша увага виокремлює факт російської військової присутності в Україні, що мав місце у 1919–1920-х рр. Він показовий з огляду на можливість встановлення історичних паралелей, що доводять типовість українсько-російських конфліктів, зокрема, у духовній сфері. Continue reading