Tag Archives: агресія

РОЗБИТЕ СЕРЦЕ МАТЕРІ

22 липня Краснопільська громада вкотре потерпала від ворожого артобстрілу. Від потужних вибухів здригалось селище Угроїди, страждали люди та їх помешкання. Того дні росіяни цілеспрямовано обстрілювали житлові будинки мешканців Угроїд. Вони свідомо гатили по людях. Не забарились і жахливі новини про поранених мирних жителів селища та загиблого чоловіка.

Сергій Бойченко ще 5 липня приймав вітання з п’ятдесят шостою річницею з дня народження від щиро люблячих його людей. Найближче родинне коло було невеликим – мама, двоюрідна сестра Настя і племінниця Валерія. В Угроїдах чоловік проживав з мамою. Мав золоті руки, не цурався ніякої роботи. Свій талант будівельника використовував у роботі. Сергій працював за кордоном і в Україні. Continue reading

Важка дорога додому

Минув місяць, як відновлено роботу пункту пропуску «Колотилівка-Покровка», що на кордоні Бєлгородської та Сумської областей.

Щодня більше сотні українців повертаються на підконтрольну територію України через Сумську область.

І щоб їх зустріти, надати необхідну психологічну та юридичну допомогу, а також від елементарного – ліків, їжі та місця для тимчасового перебування й до відправки далі – працює купа гуманітарних інституцій та організацій державного й недержавного секторів. Серед них – Товариство Червоного Хреста України. Continue reading

Виїзд з окупації: три реальних історії про евакуацію з лівобережної Херсонщини

Чимало людей, які виїхали з окупованої території, скористалися інформацією та розповідями реальних людей, про їх виїзд з окупації, які були розміщені в тематичних групах в соціальних мережах. Пропонуємо вам три реальних історії про виїзд з тимчасово окупованої Херсонщини, якими люди поділилися в соціальних мережах.

Два кілометри — приблизно таку відстань необхідно пройти пішки тим, хто хоче виїхати з тимчасово окупованих територій України через росію гуманітарним коридором Колотилівка (Білгородська область) — Покровка (Сумська область). Continue reading

Вулицю у середмісті Краснопілля на Сумщині за півтора місяця тричі обстріляли російські війська

Цю вулицю у середмісті Краснопілля російські війська за півтора місяця обстрілювали тричі. Останній раз – 30 липня. Тоді поранило місцевого мешканця, розповів Краснопільського селищного голови Василь Лавриненко. Також уламками снаряда посікло будинки мирних жителів та трансформаторну підстанцію.

“Були пошкоджені огорожа, будинки. Але все це призвело до того, що після закінчення третього “виходу”, який також упав поруч із вулицею Дорошенка, наші дали відповідь і все заспокоїлось”, — розповів заступник Краснопільського селищного голови Василь Лавриненко. Continue reading

ВСІ ЙОГО ДУМКИ БУЛИ ПРО СЕСТРУ: «ДОПОМАГАЙТЕ СВІТЛАНІ, БУДЬ ЛАСКА, ЯКЩО ЩОСЬ СТАНЕТЬСЯ ЗІ МНОЮ»

Солдат, навідник десантно-штурмового відділення Володимир Іванович Новаковський загинув 20 червня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області. Він приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією росії проти України. Йому навічно залишилось 44 роки… Поховали Героя 27 червня 2023 року у селі Велика Рибиця Миропільської громади. Continue reading

Для медіа, які працюють у прикордонних регіонах, потрібна окрема державна програма підтримки

«Говорить і показує Україна»

Галузь мовлення і телебачення українського прикордоння потребує максимального наповнення національним змістом

У Сумській області одна з найдовших протяжність кордону з російською федерацією — понад 560 кілометрів. А наявність в агресорів великої кількості потужних ретрансляторів дає їм змогу здійснювати багаторічну інформаційну експансію на прикордонні території. І ця експансія тільки посилилася з початком повномасштабної війни. Крім суто оборонних завдань, пріоритетною для області залишається інформаційна безпека, бо 24 лютого підтвердило, що за російським словом ідуть російські танки. Continue reading

Під знаком «Спільнопілля»

Медіапроєкт журналістів Білопілля та Краснопілля на Сумщині об’єднує ентузіастів відродження прикордонних територій

Газети «Білопільщина» та «Перемога», що виходять у Білопільській та Краснопільській громадах на Сумщині, належать до видань, які читачі поважають і пильно стежать за ними. Попри всі складнощі журналісти зберегли часописи, не розгубили накладу і передплатників, неухильно шукають і знаходять варіанти не тільки утриматися на плаву, а й розширити читацькі обрії. І це попри те, що обидва виходять на прикордонних територіях, що постійно потерпають від ворожих обстрілів. Continue reading

Східний кордон. Краснопільська ділянка

СХІДНИЙ КОРДОН

У 1991 році завершився наймасштабніший та, мабуть, найбезглуздіший експеримент в історії людства, експеримент з побудови ідеального комуністичного суспільства. Завершився він, на щастя, повною поразкою і розпадом СРСР. Замість одного величезного Радянського Союзу на мапі світу з’явилося 15 нових країн, в числі яких була і Україна. Ми отримали довгоочікувану незалежність але разом із цим взяли на себе багато обов’язків, і один з них: обов’язок охороняти кордони своєї держави. На той момент справа ця здавалася абсолютно формальною, бо з одного боку у нас була Європа, яка нічим нам не загрожувала, з іншого – взагалі «братня країна» Росія. Та невдовзі на зміну уявленням про ідеальний світ прийшла реальність: контрабанда, нелегальні мігранти, вивіз цінностей, кордон потрібно було захищати, якщо не від ворогів то принаймні від кримінальних елементів. Continue reading

Олександр Ігнатуша. Православна церква і російська агресія в Україні (1919–1920 рр.): Ч.1. Ідейні орієнтири та характер діяльності (III)

(закінчення)

***

Цю пронизаність релігійною ідеєю, релігійним духом у поєднанні з месіанською російською ідеєю Врангель зберіг до кінця свого головнокомандування на українській землі. Про це свідчить текст його наказу від 12 жовтня 1920 р., що підводив підсумок піврічній роботі уряду півдня Росії у сфері громадського управління. Серед положень, які свідчили про успіхи, Врангель називав децентралізацію управління (реформа земельного і місцевого земського самоуправління), позапартійний підхід при формуванні керівних органів, допомогу жертвам війни і біженцям, відновлення правопорядку, торгівельну політику. Continue reading

Олександр Ігнатуша. Православна церква і російська агресія в Україні (1919–1920 рр.): Ч.1. Ідейні орієнтири та характер діяльності (II)

(продовження)

***

Факт співпраці білогвардійців з православною церквою і роль церкви у планах білогвардійців показали вже перші документи генерала Денікіна. У Тимчасовому Положенні про управління територіями, зайнятими Добровольчою армією, яке було затверджене 3 вересня 1918 р., значилось, що Російська православна церква є первенствуючою в областях, які займає Добровольча армія [29, с.510]. Такий її статус поширювався на усі українські території, окуповані денікінцями. Ця ідея первенствуючого статусу РПЦ підкреслювалася у документах, які штаб верховного головнокомандуючого розсилав військовому та церковному командуванню зайнятих українських територій. Поряд із цим, звернемо увагу на два наступних пункти положення. Вони виразно підкреслюють російський національний характер режиму, що у своїй основі суперечив державницьким і національно-культурним прагненням та ідеалам українського народу. Четвертий пункт згаданого положення проголошував державний статус російської мови на окупованих територіях. У п‘ятому пункті зазначалось: “Державним прапором служить національний російський 3-х кольоровий (біло-синьо-червоний) прапор” [29, с.510]. Continue reading