У Краснопільській ЗОШ І-ІІІ ступенів напередодні Новорічних свят проведено акцію «Не рубай ялинку». Ця акція мала глибоке моральне значення, допомогла дітям навчитися бути уважними до світу, що їх оточує, побачити в ньому те, що вимагає любові та захисту.
Ми зросли на Краснопільських просторах
У Великобобрицькім чудовім краю
Пізнаємо хто друг, а хто ворог
Палко любимо землю свою
Нещодавно учні Великобобрицької ЗОШ І-ІІІ ступенів взяли участь у районному конкурсі екологічних агітбригад, який відбувся на базі Центру дитячої та юнацької творчості. У конкурсі брали участь однодумці з дев’яти навчальних закладів.
Цікаво і змістовно всі учасники представили свою роботу екологічного спрямування. Конкурс проходив у двох номінаціях: презентація досвіду роботи та виступ екологічної агітбригади. За підсумками конкурсу наша команда «Оберіг» (Велітченко Наталія, учениця 6 класу, Борисенко Олена, учениця 8 класу, Куксова Світлана, учениця 9 класу, Федоренко Ірина, учениця 9 класу, Панасенко Дмитро, учень 11 класу, Кравченко Тетяна, учениця 11 класу, Мороз Євген, учень 11 класу) виборола перше місце і буде захищати честь району на обласному етапі цього ж конкурсу.
Continue reading
У Краснопільській ЗОШ І –ІІІ ступенів було проведено День відкритих дверей для майбутніх першокласників та їх батьків.
Щирими посмішками та душевною теплотою зустріли гостей директор школи Яремчук А.І. та його заступник з навчально-виховної роботи Терещенко Н.А., які ознайомили батьків з роботою школи та її особливостями, розповіли про створені умови для навчання учнів.
Continue reading
У Порозку на радість маленьких жителів села та їх батьків 17 листопада введено у дію першу чергу дитячого ігрового майданчика. Місце для нього обрали дуже вдало, розташувався цей об’єкт розваг і відпочинку малечі біля місцевої загальноосвітньої школи. Обладнання атракціонів придбала Славгородська сільська територіальна громада, витративши для цього 59 тисяч гривень. Великий обсяг підготовчих робіт та встановлення обладнання дитячого ігрового майданчика здійснило ТОВ «Родина». Кошторисна вартість цих робіт для господарства склала близько 100 тисяч гривень.
– Спорудженням цього чудового дитячого об’єкту дано старт великого шляху турботи про майбутнє с.Порозок, який є у задумах нашого господарства, – сказав директор ТОВ «Родина», депутат Краснопільської районної ради В.В. Тимошенко. Плануємо доповнити ще й спортивним майданчиком для молоді старшого віку, де будуть встановлені: бруси, турники, рукохід, сучасні спортивні тренажери.
Continue reading
Як досягти того, щоб кожна дитина, незалежно від її розвитку, характеру, мови, пам’яті, змогла розкритися, самореалізуватися. А це можливо лише тоді, коли вчитель творчо підходить до навчально-виховного процесу, вміє створити всі умови для саморозвитку кожного учня. Такою людиною у Славгородській ЗОШ І-ІІІ ст. є вчитель образотворчого мистецтва Павлюченко Наталія Євгенівна, яка зі своїми організаторськими здібностями, ентузіазмом, творчістю завжди вміє знайти спільну мову з дітьми.
У 2000 році вона створила ляльковий театр «Буратіно». З 2013 року колектив стає гуртком Краснопільського районного Центру дитячої та юнацької творчості, який працює на базі Славгородської ЗОШ І-ІІІ ст. І ось уже 15 років вихованці гуртка дарують радість глядачам своїми виступами.
– Мої маленькі актори дуже полюбили театр. Хочеться, щоб дитячі таланти не загубились, бо ляльковий театр – це чарівне вікно, крізь яке учні бачать, як бореться добро зі злом, як перемагає правда, яку відповідальність несе людина перед світом, – говорить Наталія Євгеніївна.
Continue reading
Завершилися місцеві вибори, скінчилося змагання брендів політичних партій, блоків, виборчих штабів, позаду піар-акції, вихваляння, хто більше зробив і обіцянки зробити ще більше для людей. Попереду у районної влади великий обсяг роботи. Та, власне, вона і не припиняла її ні на мить, системно втілюючи задекларовані плани по розбудові Краснопільщини.
Серед завдань, які потребують першочергового вирішення до кінця року – це реконструкція Самотоївського СБК, будівництво котельні на твердому паливі у місцевій загальноосвітній школі, які фінансуються з фонду державного регіонального розвитку, ремонт доріг, завершення освітлення населених пунктів тощо. Вирішив на власні очі побачити, як йдуть справи на цих об’єктах, розповісти про це у районці. Continue reading
Скоро нові вибори до місцевих рад, у зв’язку з чим закінчується каденція і Самотоївського сільського голови Перерви Івана Миколайовича. Саме час, щоб озирнутись на пройдений шлях, окинути поглядом все, що було втілено в життя, підвести підсумки роботи на цій посаді. Не зайвим буде нагадати, що й до обрання головою Перерва І.М. активно брав участь у житті громади, втілював свої ініціативи та підтримував громадські, активно співпрацював з районною владою на благо села.
Для довідки. Самотоївська сільська рада розташована на заході району, “за вхідними дверима” до нього, відповідно – перші враження про Краснопільщину залежать від вигляду населених пунктів, що входять до складу громади. А це села Самотоївка, Глибне, Думівка та хутори Хвойне й Воропай. Площа сільської ради – майже 10 000 га, населення – 1850 осіб. На території сільської ради працюють три фермерських господарства, ТОВ “Краснопільське ХПП”, нижній склад Краснопільського держлісгоспу, рибне господарство “Сироватка”, залізнична станція “Корчаківка”, 14 магазинів (майже всі – приватні), зеленіють ліси Краснопільського, Верхньосироватського та Великобобрицького лісництв.
Continue reading
(закінчення, початок див. Федір Турченко: «Общая история»: наука чи політика? ( І ); Федір Турченко: «Общая история»: наука чи політика? ( ІІ ) )
…
Україна у складі Російської імперії – Радянського Союзу
Росія до 1917 р. офіційно і фактично була імперією і без врахування цього факту неможливо описати її дореволюційну історію. Тому у першому, досить об’ємному розділі книги О.А. Данилова, який називається «Между реформой и революцией. Россия 1894-1914 гг.» автори, продовжуючи називати «Росією» весь імперський простір, все ж один раз використовують назву «Російська імперія» і одного разу вказують, що Росія «…была еще и величайшая евразийская империя» [15, с.27].
Але, вказавши на цю обставину, необхідно чітко визначити, що означає на практиці імперський статус Росії. Без відповіді на це питання уявлення про історію цієї країни буде неповним. Адже в Російській імперії (чи пак в Росії) неросіяни становили більше половини від загальної кількості населення. Між росіянами і неросіянами були складні відносини. О.А. Данилов пише про суперечності «между центром и окраинами», «между русскими и инородцами» [15, с.104; 12, с.8], характерні для дореволюційної Росії. Але який характер цих суперечностей? Яким було становище російського «центру» в імперії? Чи були «инородцы» колоніально залежними від центру, чи їх статус відрізнявся від становища населення класичних колоній західних країн? Врешті-решт, якою була ієрархія національностей в Російській імперії? Яким було становище імперської, державоутворючої нації? В Україні ці питання досить активно дискутуються [див.: 26; 27, с.153-154]. О.А. Данилов і його співавтори обходять їх і тим самим залишають незрозумілим зміст, який вкладається в поняття «общая история». Як наслідок, це поняття втрачає будь-який науковий зміст і перетворюється на затерте пропагандистське кліше.
Continue reading
(продовження, початок див. Федір Турченко: «Общая история»: наука чи політика? ( І ) )
…
Росія: територія і населення
Почнемо з найзагальнішого питання: які географічні, етнонаціональні і політичні параметри визначають ключове слово концепції О.А. Данилова – О.В. Філіпова «Росія»?
Загальновідомо, що до 1917 р. Росія була поліетнічною імперією. Її офіційною назвою – Російська імперія, послуговувалися громадяни, державні діячі, російські і іноземні дипломати. Цю назву можна знайти в офіційних документах, на політичних картах.
Слід було очікувати, що образ Росії як багатонаціональної імперії знайде належне відображення в концепції історії Росії 1900-1921 рр. О.А. Данилова. Однак, у Вступі до Книги для вчителя цього автора (а це і є його концепція) читач жодного разу не знайде словосполучення «Російська імперія». Зате десятки разів використовується етнонім «Росія». Проаналізувавши його зміст, виявляємо, що О.А. Даниловим слово «Росія» використовується як синонім «Російська держава», «Російська імперія». Географічно Росією у книзі О.А. Данилова охоплюється євразійський простір від кордонів з Німеччиною і Австро-Угорщиною на Заході і до Тихого океану на Сході.
Continue reading
У статті розглядається ідея узгодження змісту українських і російських підручників з історії для середньої школи. Вивчається концептуальний і змістовний бік сучасного підручникотворення з історії Росії в Російській Федерації, а також оцінка російськими експертами сучасних підручників з історії України. Автор демонструє глибокі суперечності у поглядах українських і російських авторів на фундаментальні питання минулого. Співвідносяться наукові та політичні аспекти підручникотворення.
Ключові слова: підручникотворення, історична наука, освіта, “спільна історія”.
Контекст
В останні роки президентства Л.Д. Кучми в Україні розгорнулися дискусії про доцільність «узгодження» українських і російських підручників з історії для загальноосвітньої школи. Підставою була оголошена «спільна історія» України і Росії. Таким терміном російські експерти характеризують період перебування України та інших пострадянських країн у складі Московського царства – Російської імперії – Радянського Союзу. Тоді ідея «узгодження» не одержала підтримки професійних істориків України і вчительського загалу, а у політиків – прихильників «узгодження» не вистачило владних та й інтелектуальних ресурсів для реалізації цього проекту. Після обрання Президентом України В.А. Ющенка про цю ідею забули, хоча з боку певних політичних сил постійно звучали заклики «не переписувати історію», «виправити» підручники. Після останніх президентських виборів (2010 року – krasnopillia.info) ідея «виправлення», «узгодження» і навіть «спільного підручника» відродилася. У неї з’явилися могутні прихильники по обидва боки українсько-російського кордону, у тому числі в українських владних кабінетах. Вже зроблені перші кроки. У квітні 2010 р. на першому з моменту утворення СНД з’їзді вчителів і освітянських чиновників колишніх союзних республік, який відбувся у столиці Казахстану м. Астані, заступник міністра освіти Білорусії Казимир Фарино запропонував створити єдині для усіх країн співдружності підручники з історії. Мова йшла лише про один з багатьох предметів, які вивчаються в школі – історію. Звідси можна зробити висновок, що вивченню цього предмета приділяється особливе, по-суті політичне значення.
Continue reading
