Monthly Archives: Вересень 2020

Павло Грабовський у Сибіру

Пропонуємо статтю про перебування Павла Грабовського на засланні в м. Тобольськ, що побачила світ у журналі “Всесвіт” (№29 від 15 липня 1928 року). Стаття написана за матеріалами справ, заведених поліційними і жандармськими органами Російської Імперії на “державного злочинця” Павла Грабовського.

***

П. О. ГРАБОВСЬКИЙ У СИБІРУ
Стаття М. Копотилова

На Тобольському цвинтарі, біля могили декабристів, за пам’ятником А. М. Муравйова стоїть скромний залізний хрест, зроблений під березу, з написом: Павел Арсеньевич Грабовский. Малорусский поэт. Родился в 1864 г., умер 29 ноября 1902 года”. Continue reading

Дворазовий рекордсмен Книги рекордів Гіннеса Артем Сіробаба: “Організаційна робота виснажує більше, аніж тренування і самі рекорди”

На стадіоні Колос (смт Краснопілля) дворазовий рекордсмен Книги рекордів Гіннеса Артем Сіробаба встановив два нових рекорди в підтягуванні на перекладині з додатковою вагою, тим самим перевершивши свої ж рекорди дворічної давності, які були зафіксовані у світовому Реєстрі рекордів.

Так з додатковою вагою 60 фунтів (27,2 кг) він здійснив за одну хвилину 27 повторень, що більше на одне повторення, а з додатковою вагою 100 фунтів (45,3 кг) здійснив за одну хвилину 18 повторень, що на два більше ніж у 2018 році. Спроби було санкціоновано штаб-квартирою Книги рекордів Гіннеса (Великобританія), зафіксовано авторитетною суддівською бригадою, її результати буде передано на затвердження до зазначеної світової організації. Continue reading

Пам’ятаємо Юрія Андрієнка

Юрій Олександрович Андрієнко народився 18 жовтня 1988 року в селі Сінному Краснопільського району Сумської області. У дитинстві разом з родиною переїхав до села Велика Рибиця Краснопільського району. Закінчив 9 класів загальноосвітньої школи села Велика Рибиця, потім – загальноосвітню школу села Миропілля Краснопільського району. Після закінчення школи вступав до Національної академії Служби безпеки України (місто Київ), але не пройшов за конкурсом. Деякий час навчався на юридичному факультеті Сумського національного аграрного університету. Їздив на заробітки за кордон, де працював водієм. Continue reading

Самотоївська школа – від церковно-парафіяльної до загальноосвітньої

Історія зародження народної освіти у Самотоївці сягає далеких часів кінця XVII – початку XVIII ст. Українські переселенці з Наддніпрянщини принесли на Слобожанщину свої звичаї, культуру, будували козацькі православні храми, при яких діяли школи. Так, станом на 1732 р., вчителями в Свято-Миколаївському приході Самотоївки працювали дячки Маркін Іван Іванович, Попов Іван Карпович та Прокофьєв Іван Карпович. Метою такої школи було навчити хлопців у мірі, достатній для розуміння храмової служби та використання грамоти у повсякденному житті: читати, писати, рахувати, співати.

Після скасування у 1765 р. Катериною ІІ слобідських козацьких полків, навчання в цих школах було припинено. Перша шкільна реформа (1768 р.) передбачала створення, по можливості, повітових народних училищ з російською мовою навчання, – в Охтирці таку відкрили у 1790 р. 24 січня 1803 р. імператор Олександр І підписує указ “О предварительных правилах народного просвещения”, яким вже наказувалось влаштовувати церковно-парафіяльні школи при місцевих храмах та монастирях. У Самотоївці знову запрацювала школа при Свято-Миколаївській церкві. Continue reading

Людмила Фурсова: «Роль вчителя Господь велів мені»

Цікава зустріч, наче подорож у минуле, чудове шкільне життя. Добре пам’ятаю зовсім юну, елегантну Людмилу Олексіївну Фурсову – вчительку російської мови та літератури Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ст. у далекому 1989-му. На неї мріяли бути схожі всі наші дівчатка. Доля дружини офіцера підготувала їй особливий життєвий шлях і завела далеко від рідного Краснопілля.

Людмила Фурсова: Вже минуло більше тридцяти років, як я залишила рідне селище. Але ніколи його не забуваю і залюбки приїжджаю до батьківського дому, де на мене чекає моя люба матуся, друзі дитинства та і взагалі це особливо рідне краснопільське повітря. Обожнюю рідну школу, яку я закінчила з золотою медаллю. Пам’ятаю своїх вчителів та перший трудовий досвід саме у редакції районної газети «Перемога». Це був чудовий старт і надійний фундамент для побудови подальшої кар’єри. Continue reading

Хто вони, вчителі з української класики: дяки, буддисти, жертви помсти

Дню знань присвячується

***

У другій половині ХІХ століття юні українці вчилися не лише в дяків. І за невивчені уроки їх не обов’язково карали різками. Як відбувалося навчання в житті і як письменники згадували про нього в літературі – розповідаємо в нашому матеріалі. Continue reading

МОДА І ТРАДИЦІЯ – ЕТНОСТИЛЬ У МІСЬКОМУ КОСТЮМІ (загадка світлини сестер Хоружинських)

«Краснопілля Інфо» продовжує знайомити наших читачів зі сторінками життя Ольги Хоружинської – дружини Івана Франка. Як відомо, в дитячі роки Ольга Хоружинська жила в селі Тимофіївка на Слобожанщині (нині с. Осоївка нашого району). Цього разу дещо незвична і несподівана тема. Знання історії невіддільне і неповне без вивчення побуту та історії мистецтва своєї доби…

***
Ольга Хоружинська. Харків, початок 1880-х років.

Ім’я Ольги Хоружинської відоме переважно завдяки тому, що 1886 року вона одружилася з Іваном Франком. Ольга народилась у селі Бірки на Харківщині в родині дрібного поміщика, нащадка старовинного козацького шляхетного роду. Закінчила Харківський інститут шляхетних дівчат та Вищі жіночі курси у Києві. Вона володіла кількома іноземними мовами: англійською, німецькою, російською. Continue reading