Улітку 1853 року Шевченко заходився вивчати гальванопластику, тобто техніку електролітичного копіювання. І от у зв’язку із цим 11 червня в листі до Семена Гулака-Артемовського він робить одне іронічне й прецікаве зауваження щодо самого себе: «Не думаю, щоб із цього щось вийшло, тому що я від природи вийшов якийсь незакінчений: учився живопису й недовчився, пробував писати — і вийшов з мене солдат, та ще який солдат!» Що може означати оце «незакінчений»? Очевидно, усе залежить від того, як розуміти, що таке «кінець». Continue reading
Author Archives: admin
Бандитизм часів НЕПу на Краснопільщині
Початок 1920-х. Вечоріє на Успенці. Молодий дядько повертається з роботи в лузі. Повечерявши, заглядає до клуні, тулить у куток косу, граблі. Дістає зі скрині пляшку домашньої горілки, бере з лавки сокиру, звичним рухом пальця перевіряє гостроту. Витягає з очерету обріз гвинтівки. Ага ж – сірники треба не забути – сусіду «червоного півня» пустить під стріху. Скрізь гавкають собаки, товариші свистять із лісу, збираються. Пора «на дєло» – грабувати. Звичайна картина сторічної давнини… Continue reading
Леонід Ушкалов. Моя шевченківська енциклопедія. ЧАС
Мені здається, Гі Дебор мав рацію, коли казав: «Людина — це час. Осягнення людиною власної природи нерозривно пов’язане з розумінням розвитку всесвіту». Час. Яка проста й водночас незбагненна річ! «Чи не всяк знає ці слова: час, життя, смерть…? — писав колись Сковорода. — Нам здається, що ми їх розуміємо. Та якщо попросимо кого-небудь пояснити, тоді всяк задумається. Хто може пояснити, що означає час, якщо не сягне божественної висоти? Час, життя й усе інше існує в Бозі».
Мабуть, такі думки навіяла нашому старому філософові Августинова «Сповідь»: «Отже, що ж таке час? Коли ніхто не питає мене про це, я знаю, але як тільки йдеться про пояснення, я вже не знаю»[1]. Принаймні це місце зі «Сповіді» колись було в нас дуже популярне. Згадаймо хоч би «Фізику» Феофана Прокоповича: «…Усі нібито відчувають час, коли рахують години, дні, роки, коли говорять, що багато або мало часу минуло, чи залишається, проте, якщо б когось тоді запитати, що таке час, то нелегко дати відповідь. І на це вже давно звернув увагу Августин». Continue reading
Ряснянська комуна (до 100-річчя)
Після буремних подій 1917-1920 рр. та остаточної перемоги більшовизму, перед молодою державою нового типу постало непросте завдання – швидко відновити господарство, основою котрого з глибини віків було сільськогосподарське виробництво. У мріях ідеологів комунізму результат бачився, як створення «держави-комуни», де не буде приватної власності, товарно-грошових відносин і ринку.
На думку мрійників-стратегів, подати приклад швидкого подолання відстані від тотальної розрухи і бідності до щасливого ситого майбутнього мають сільськогосподарські комуни, базовані на експропрійованих поміщицьких та монастирських економіях. Серед найбільше знедолених селян знайшлися і прихильники такої політики. Так як свого майна та засобів виробництва вони майже не мали, вступаючи до комуни – нічого не втрачали, готові були жити у гуртожитках, переселятися на будь-які відстані у пошуках кращої долі. Continue reading
Леонід Ушкалов. Моя шевченківська енциклопедія. МИТЬ
У Святослава Гординського є такі чудесні рядки:
«Де — межі моря і людських хотінь?
Ось промайнула чайка по блакиті:
Прижмуриш вії — і не зловиш миті,
Несхопної, як перелітна тінь»…
Мить — річ, на перший погляд, зовсім проста. Хто ж не знає, що це такий собі антонім тривання, якийсь найкоротший відтинок буття, сказати б, «буттєва неподілка», «атом тривалості» чи що. Та, з другого боку, це щось напрочуд багатогранне й таке невловиме, що його суть легко-легко, ніби граючись, тікає від твого розуму. Continue reading
Краснопільські лісівники збудували готель… для комах!
Така «новобудова» прикрасила дендропарк Велико-Бобрицького лісництва Краснопільського лісгоспу.
«Комахи – це найчисленніший клас живих істот на нашій планеті. Роль комах на Землі величезна. Вони беруть участь у запиленні рослин, розпушенні ґрунту, розкладанні рослинних і тваринних решток, а також є найважливішим елементом будь-якої харчової піраміди. Ще понад півстоліття тому лісівники і садівники Англії, розпочали встановлювати для комах спеціальні будиночки. Поступово ця ідея поширилася у багатьох куточках світу», – коментує ідею створення «готелю» лісничий Велико-Бобрицького лісництва Ігор Козловський. Continue reading
Леонід Ушкалов. Моя шевченківська енциклопедія. ВЕСНА
Весну кожен уявляє по-своєму. Мені, наприклад, страшенно подобається, як змальовував її Аркадій Любченко. Весна, — писав він у «Вертепі», — це коли «нарешті з далеких країн повернули дні, коли жовтожарий павучок, примоцувавши вгорі павутинку, наважився спускатися нижче й нижче. Коли забриніли в повітрі злотаві шуми, коли запахли перші несміливі трави й перша несмілива брость, а скрізь зацвіла одвертіша усмішка, а тіло почало набрякати збудним напоєм, а кров почала непокоїтись подихом повстань…».
Це — весна в уяві письменника Українського Ренесансу 1920-х років. А перша весняна замальовка з’явилась у нашій літературі ще у ХІІ столітті, коли знаменитий проповідник Кирило Турівський написав ось таке: «Сьогодні весна красується, оживляючи земну природу, буйні вітри, тихо повіваючи, плоди плекають, а земля, годуючи насіння, зелену траву рождає». Правда, це не пейзаж, а алегорія приходу Христової віри — середньовічна література взагалі не знає, що таке «чистий» пейзаж. Continue reading
Краснопільські школярі перемогли на ІІІ зимовій Гімназіаді України з лижних гонок
16–20 березня на Навчально-спортивній базі «Тисовець», Львівська область, пройшла ІІІ зимова Гімназіада України з лижних гонок. У командному заліку перемогла Сумська область, друге місце – Закарпатська, третє – Тернопільська область.
Дівчата
Гонка класичним стилем (5 км), 2003–2004 р. н.
1 місце – Анастасія Нікон (Сумська ЗОШ № 22, Сумська обл.) – 17:16,9
2 місце – Марія Савоченко (Конотопська ЗОШ № 13, Сумська обл.) – 17:53,8
3 місце – Катерина Нещерет (Свеська спец. школа І-ІІІ ст. № 1, Сумська обл.) – 19:09,5
Гонка класичним стилем (3 км), 2005–2006 р. н.
1 місце – Анна Звіряка (Краснопільська ЗОШ, Сумська обл.) – 12:13,3
2 місце – Дарина Мигаль (Краснопільська ЗОШ, Сумська обл.) – 12:21,6
3 місце – Юліана Борисенко (Шосткинська ЗОШ № 7, Сумська обл.) – 12:28,7 Continue reading
Жіноче обличчя кордону
Людмила Колесник – старший технік відділення зв’язку Краснопільського відділу Сумського прикордонного загону, старший сержант.
– Призивалась на службу до Державної прикордонної служби України 23 серпня 2019-го року. За освітою я бухгалтер. Маю досвід роботи і у банківській системі, і у сфері торгівлі, але так комфортно, не зважаючи на дисципліну та інші чинники військової служби, я ще ніде не почувалась. Можливо, це десь закладено на генетичному рівні. Прикордонником свого часу був мій тато, службу проходив і дідусь. Неймовірну підтримку у рішенні поповнити ряди прикордонників отримала від своєї свекрухи Тетяни Іванівни Колесник, яка теж несе службу по охороні кордонів України. Звісно, буває нелегко – наряди, нічні виїзди і постійна готовність виконувати свій обов’язок, незалежно від пори року, дня тижня та часу доби. Але я розуміла, що таке військова служба, пройшла відповідні навчання. Вже навіть не уявляю себе в іншій сфері діяльності. Continue reading
Урок з прикордонниками
Цікавий, змістовний урок підготував для своїх студентів викладач дисципліни «Захист України» ДПТНЗ «Краснопільське ПТУ» Олексій Іванович Куренінов: «У нашому селищі розташований Краснопільський підрозділ Сумського прикордонного загону, тому я просто не міг не скористатись цим і запросив прикордонників для спілкування з нашими учнями задля знайомства з тонкощами служби від перших осіб, спорядженням солдата та справжньою зброєю. Межування нашого району з сусідньою державою вимагає від нас пильності та виховання у молодого покоління почуття патріотизму і професіоналізму у захисті Батьківщини». Continue reading





