Tag Archives: Бранцівка

Краснопільська об’єднана громада у 2021 році. Звіт селищного голови (частина 3)

/ закінчення /

СПОРТ

В громаді приділяється велика увага розвитку фізичної культури та спорту.

Так, в рамках проведення заходів з покращення спортивної інфраструктури громади придбано велотренажер магнітний, лижоролери з кріпленнями, гетри, форма футбольна, замінено освітлення у спортивній залі ДЮСШ. Continue reading

Краснопільська об’єднана громада у 2021 році. Звіт селищного голови (частина 2)

/ продовження /

ОСВІТА

Протягом 2021 року освітня галузь зарекомендувала себе на достатньому рівні у питанні надання якісних освітніх послуг. Пріоритетним завданням освіти є задоволення потреб населення громади, їх національно-культурних, освітніх прав і запитів. Ці потреби задовольняються сформованою мережею підпорядкованих закладів освіти. Continue reading

Краснопільська об’єднана громада у 2021 році. Звіт селищного голови (частина 1)

ЗВІТ КРАСНОПІЛЬСЬКОГО СЕЛИЩНОГО ГОЛОВИ ЯРЕМЧУКА ЮРІЯ АНАТОЛІЙОВИЧА ПРО РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ РАДИ ЗА 2021 РІК

Дорогі Земляки!

Позаду ще один рік нашої з вами спільної роботи в умовах реформи місцевого самоврядування та впровадження принципів децентралізації. Вже четвертий рік поспіль Краснопільська громада продовжує своє успішне функціонування. Роботу селищної ради можна відзначити як конструктивну й послідовну, оскільки всупереч непростій соціально-економічній ситуації ми намагаємося зберігати стабільність, приймати виважені рішення на користь нашої громади.

Всім здобуткам року, що минає, ми маємо завдячувати, перш за все, праці та наполегливості працівникам, депутатам та членам виконкому селищної ради, платникам податків до бюджету громади, підприємцям та активним громадянам, яким не байдужа доля рідного краю. Селищна рада є колегіальним органом, який представляє спільні інтереси територіальної громади. Тому все, що зроблено за звітний період, є результатом колективної роботи кожного з нас. Continue reading

Леонід Дідоренко: Храми Краснопільщини (III)

До 95-річчя від дня народження Дідоренка Леоніда Дмитровича

ХРАМИ КРАСНОПІЛЬЩИНИ (III)

(продовження)

Храм Святої Великомучениці Параскеви П’ятниці у Бранцівці

У с. Бранцівка перший храм був збудований дерев’яний майже одночасно із заснуванням поселення у 1696 році. Він був освячений на честь св. Параскеви. Дерев’яний храм часто руйнувався, його неодноразово перебудовували, останній раз у 1778 році. Нарешті у 1814 році був збудований новий, тепер уже кам’яний храм, котрий теж був освячений на честь св. Параскеви. Храм побудував на свої кошти поміщик Василь Миколайович Логачев. Дерев’яна дзвіниця цього храму була побудована 1842 року, а в 1895 році церкву розширили на кошти прихожан. Стояла вона на найвищому місці при виїзді з села, біля дороги, що веде на Мезенівку. Continue reading

Бандитизм часів НЕПу на Краснопільщині

Краснопілля. Малюнок 1925 р.

Початок 1920-х. Вечоріє на Успенці. Молодий дядько повертається з роботи в лузі. Повечерявши, заглядає до клуні, тулить у куток косу, граблі. Дістає зі скрині пляшку домашньої горілки, бере з лавки сокиру, звичним рухом пальця перевіряє гостроту. Витягає з очерету обріз гвинтівки. Ага ж – сірники треба не забути – сусіду «червоного півня» пустить під стріху. Скрізь гавкають собаки, товариші свистять із лісу, збираються. Пора «на дєло» – грабувати. Звичайна картина сторічної давнини… Continue reading

Вторая Весна!

160608_Brantsivka1Краснополье! Бранцовка! Много слов нужно сказать теплых, светлых, слов благодарности, которые идут с твоих сердца и сознания, что бы выразить людям, которые не остаются в стороне: простым сельским труженикам, которые отнеслись с пониманием и сочувствием к нашей семье – переселенцев с Луганщины.

В первую очередь хочется низко поклониться, выразить благодарность за предоставленное жилье Карпенко Ивану Николаевичу и Катерине Ивановне, за возможность пользования огородом, мебелью, посудой, постелью, в подсказке ведения домашнего хозяйства. Благодаря этому мы были обеспечены на целый год овощами, обзавелись птицей, которая выращена без потерь. А вторая весна пришла уже, есть приобретённый опыт.
Continue reading

Велосипеди для соціальних працівників

160606_bikes1Соціальні працівники Краснопільщини, які обслуговують одиноких людей старшого віку в селах району, отримали в подарунок 9 новеньких велосипедів. Запевняють, що з новим транспортом працюватиметься краще. Обійти тих, хто потребує їх допомоги, нелегко, а велосипедом буде швидше. Тому подарунком задоволені. Такий сюрприз піднесли своїм соціальним працівникам п’ять сільських рад. Так Ряснянська сільська рада придбала три веломашини, по дві – Мезенівська і Грабовська, по одній – Бранцівська і Чернеччинська сільські ради.

Вручення велосипедів відбулося біля приміщення територіального центру соціального обслуговування. Привітати колектив соціальних працівників хай з невеликою, але приємною подією завітали голова райдержадміністрації Ю.А. Яремчук та його заступник І.В. Юхта, голова районної ради В.О. Савоненко, Ряснянський і Мезенівський сільські голови В.І. Кащенко та М.В. Гавенко, вітав гостей на правах господаря директор терцентру О.Ф. Демченко.
Continue reading

Школо, рідна моя

160316_Brantsivka_school
Село Бранцівка, рідна сторона,
Краю барвінковий, батьківська земля.
Тут я народилась, тут я і зросла
І від нього в світі кращого нема.

Життя кожної людини пов’язане зі школою. Вона є центром життя у кожному селі. Хочу розповісти про нашу школу – найновішу у районі.

Пам’ятаю її ще з 1950 року, коли я стала першокласницею. Навчались ми в старих будівлях і називали їх – церковна (побудована на кошти церкви у 1893 році), земська школа у 1903 році (побудована на кошти земства), а ще було збудовано одне приміщення на кошти колгоспу.
Continue reading

Маленька розповідь про велику Людину

160301_Kateryna_Zabara
Життєва дорога – це тернистий шлях, обпалений гарячим сонцем та обвіяний колючим вітром, але вона й різнобарвна, як весна. Хочу розповісти про людину, яка за покликом серця та за професією своє життя присвятила людям. Я вдячна долі за те, що людину знала особисто.

Так от, 15 жовтня 1918 року в сім’ї Забари Кирила Кириловича та Віри Іванівни народилась донечка Катруся. Проживала сім’я в мальовничому селі Бранцівка по вулиці з милозвучною назвою Краснянка. Хатина стояла у вуличці, де вниз, край городу, був невеличкий ставок, навкруги якого поросли очерет з рогозою. Достатки в сім’ї були невеликі, але жила вона в любові та злагоді.

Досягнувши шкільного віку, Катруся піша до першого класу Бранцівської семирічки. Закінчивши школу та отримавши атестат, разом з татом їде вступати до технікуму. Діставшись із Бранцівки до Тростянця на підводі, дівчинка ніби потрапила у зовсім інший світ. На пероні вокзалу метушились люди, всі кудись поспішали, а на рейках стояли величезні паровози з вагонами. В один з таких і Катруся з татом. То був звичайний товарний вагон, у якому із захопленням і тривогою в серці поїхала Катруся в нове, незвідане життя. Continue reading

«Пускаємо собак перед собою, вони доріжку натопчуть, а ми вже по їх сліду йдемо…»

160124_VydnivkaПо хрустящему морозу поспешим на край земли, и среди сугробов дымных затеряемся вдали…Саме ця крилата фраза спадає на думку в контексті боротьби зі снігом, який – підлий – взяв, та й випав серед зими. Навіть зведення із зони АТО відійшли на другий план – вся увага громади прикута до боротьби із стихією. «Зими вже не ті, а от раніше…», – плакались деякі. Хтось скаржився, а розгрібай тепер всім, навіть голова Сумської ОДА з рятувальниками Краснопільщину відвідав.

«Керівники вже не ті, от раніше від одного погляду першого секретаря біля ніг відповідальних осіб сніг так і тане, так і тане…» – знову хтось порине у спогади. Не треба, візит обласного начальства теж поставив декого у тупик, наприклад жителів Бранцівки, які завдяки обласним ЗМІ раптом дізналися, що відтепер у їх селі розташований психоневрологічний диспансер і туди вже без проблем доставляються продукти. А жителів Новодмитрівки від цього повідомлення кинуло у холодний піт, адже їх надія на те, що до них, а отже і до підопічних інтернату, через намети проб’ється цивілізація, почала танути, як сніг навколо колишніх зляканих чиновників… От і почали надходити до нас тривожні дзвінки щодо цієї ситуації, а ще пропозиції самим, без начальства, спробувати дізнатись, як живуть-виживають найменші села, відрізані від цивілізації.
Continue reading