Author Archives: admin

І ЗНОВУ БУЛИ БОЇ…

150401_M_Kuroedov
Біографія Миколи Івановича Куроєдова почалася в мальовничому, закинутому серед лісів і пагорбів селі з поетичною назвою Ясенок. Народився він 14 квітня 1919 року в родині селянина-бідняка. Батьки його працювали на поміщика і куркулів. Змалку хлопець тягнувся до знань: спочатку навчався в місцевій початковій школі, а в 1935 році почав навчатися у восьмому класі Краснопільської середньої школи.

Коли юнакові виповнилося дев’ятнадцять, перед ним відкрилися широкі дороги на землі. Та він, заздрячи птахам, мріяв про польоти в безмежних просторах повітряного океану. Тож, образно висловлюючись, Микола Куроєдов почував себе «на сьомому небі», коли в листопаді 1938 року його було прийнято курсантом Харківського авіаційного училища штурманів. І не помітив, як настав 1940 рік, і навчання закінчилося. Перед ним постала реальна можливість літати в бездонній блакиті неба. Це радісно хвилювало і трохи турбувало: як воно буде? Чи справиться він з отими підхмарними польотами, коли пташині зграї здаються під тобою маленькими пір’їнками, або краплинами дрібно порваного й пущеного за вітром паперу.
Continue reading

Перші враження про визволену Україну Олександр Довженко отримав на Краснопільщині

150318_Dovzhenko1
Довженко на фронті, 1943 р.

Книга “Історія Самотоївки від найдавніших часів” була вже майже зверстана до друку, як з села Комиші, що на Охтирщині, прилетіла приголомшуюча звістка. Знайомий краєзнавець з сусіднього району в особистому повідомленні на одному з форумів всесвітньої мережі аргументує, що славетний українець Олександр Довженко бував у Самотоївці. Лист справив враження вибуху бомби. Справді, – Олександр Довженко – людина з великої літери, митець, котрий, в небезпечні для життя “сталінські” часи, не лякався за свою національну свідомість, любов до України, як окремого регіменту, і раптом – має відношення до літопису нашої маленької батьківщини… Та про все по черзі.

1943-й рік. Перший секретар Комуністичної партії України Микита Сергійович Хрущов – один з керівників штабу Воронізького фронту, а Олександр Петрович Довженко, всесвітньо відомий український кінорежисер і кінодраматург, – “приписаний” до цього штабу, як військовий кореспондент. В цей час з майбутнім керівником Радянської держави його поєднують теплі, дружні стосунки; вони обговорюють всі новини та події, діляться планами на майбутнє, Довженко подорожує фронтовими шляхами в одному автомобілі з Хрущовим. 18 статей Довженка побачать світ у газетах, окрім того – він веде свої знамениті “Щоденники“, пише сценарій “України у вогні”, готується до зйомок документального фільму.
150318_Dovzhenko2
Олександр Довженко та Микита Хрущов. Фото 1943-го року.
Continue reading

«Адже у душі я – українець…»

150305_V_Donguzov1
Раніше Укрінформ повідомляв що майже місяць тому сумські прикордонники на території Краснопільського району затримали юнака у кадетській формі, який виявився вихованцем Московського юридичного коледжу. З огляду на нинішню ситуацію, у відповідних служб виникла підозра, що росіянин міг пробиратися у зону бойових дій, аби воювати на боці сепаратистів. Та, як з’ясувалося, у того були зовсім інші наміри: хлопець, нелегально перетнувши кордон, прибув на українську територію, аби зі зброєю в руках боротися з терористами та окупантами. Про те, що спонукало його до цього, 20-річний В’ячеслав Донгузов розповів під час спілкування з кореспондентом Укрінформу.

В’ячеславе, чесно кажучи, твій вчинок, з огляду на потужну антиукраїнську кампанію, розгорнуту в Росії, виглядає дещо дивним…

От саме через неї я сьогодні й тут. Адже у душі я – українець. У нашої сім’ї українське коріння, батьки родом із Харкова, є родичі у Луганській області. Тато й мама, які зараз мешкають в Іжевську, нерідко при мені розмовляли українською мовою. І хоч я нею не володію, ніколи не був в Україні, все українське мені близьке.
Continue reading

28-річна Героїня з чотирма класами освіти

Однією з перших звання Героя Соціалістичної Праці у нашому районі удостоєна Віра Никифорівна Ройко. Вона народилася 26 липня 1919 року у с.Мозкове в селянській родині.

Бог відміряв жінці довге життя, сповнене трудової звитяги і важких випробувань. Рано пізнала ціну хліба, неповнолітнім дівчам, залишившись без батьківської опіки, у 1930 році пішла працювати в колгосп після закінчення початкової школи, пережила фашистську окупацію.

Спочатку освоювала ази тваринницької справи, а потім її життєва дорога пролягла до рослинницької галузі. Саме праця на землі принесла їй визнання і славу. Свого часу її ім’я гриміло на всю Україну. Слава передової ланкової так і залишилася з нею до останніх днів життя.
Continue reading

Сивокозов Кирило Михайлович – Герой Соціалістичної Праці, уродженець села Порозок

150220_K_Syvokozov

Сивокозов Кирило Михайлович
Герой Соціалістичної Праці

Герой Соціалістичної Праці – почесне звання в СРСР у 1938–1991 роках, вища ступінь відзнаки за плідну працю людям, які «проявили виняткові заслуги перед Радянською державою, сприяли піднесенню народного господарства, науки, культури, зростанню могутності і слави СРСР». Положення про звання затверджено Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 грудня 1938 року. За цей період найвищу нагороду отримали шість наших земляків: Гадяцький Олександр Васильович, Іскрич Федір Маркович, Ройко Віра Никифорівна, Сивокозов Кирило Михайлович, Смірнов Віктор Павлович, Чепульський Андрій Степанович.

Серед уродженців нашого району званням Героя Соціалістичної Праці першими були відзначені Віра Никифорівна Ройко та Кирило Михайлович Сивокозов.
Continue reading

Все, що він створив – залишилось людям!

150220_O_Tarasenko
Художник Олександр Петрович Тарасенко народився 27 травня 1918 року в селищі Краснопілля в сім’ї робітника. Ще в дитинстві Олександр захоплювався малюванням. З часом потяг до малюнків зростав і він обрав його своїм основним фахом. Але, перш, ніж здійснилася заповітна мрія, юнак пройшов немало важких років університетів життя.

Колишній курсант вищого військово-морського училища, під час служби на військовому кораблі і гадки не мав, що доведеться колись передчасно залишити море. Мріяв присвятити себе улюбленій справі. Війна перекреслила мрії. Він став піхотинцем. З першого дня «братішка», або «полундра», як жартома називали його друзі-солдати, припав побратимам до душі. Він завжди був попереду: і в розвідці, і в бою, в лавах автоматників 722 стрілецького полку 206 Червонопрапорної орденів Суворова, Кутузова та Богдана Хмельницького Корсунь-Шевченківської дивізії. А коли між боями залягала тиша, або випадали вільні години в обороні, Тарасенко брав олівця і малював. Пейзажі, портрети однополчан. Солдатські листи доносили їх з фронту матерям, дружинам, коханим.
Continue reading

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ: У МЕЗЕНІВЦІ ПОПРОЩАЛИСЯ ІЗ ПІДПОЛКОВНИКОМ АРТУРОМ КОСТЮЧЕНКОМ

150218_A_Kostiuchenko1
Сьогодні Краснопільщина прощалась із своїм героєм. У Мезенівці поховали 38-річного Артура Костюченка, підполковника Збройних сил України, командира механізованого батальйону І танкової бригади в/ч 1815А, який загинув 14 лютого у Донецькій області.

Сільський будинок культури, де пройшла громадська панахида, не вміщав бажаючих проститися із загиблим. Зібралися сотні сельчан, однокласників, друзів, викладачів, товаришів Артура Івановича по Сумському артучилищу, бойових побратимів.
Continue reading

ОНЛАЙН-ЗУСТРІЧ ІЗ ЗЕМЛЯКОМ НАУКОВЦЕМ

150213_F_Turchenko
Нинішні події на сході України нікого не можуть залишити байдужими, а особливо науковців. Вони прагнуть своїми працями висловити своїми точку зору на агресію Росії, висвітлити передумови виникнення збройного вторгнення на терени України. Серед них активну, цілеспрямовану позицію посідає наш земляк, доктор історичних наук, професор Запорізького національного університету Ф.Г.Турченко. Він автор багатьох статей, розвідок на теми взаємовідносин сусідніх держав. Останньою його роботою є книга «Проект «Новоросія»: 1764-2014р. Ювілей на крові».

Спільно з доктором історичних наук, професором Г.Ф.Турченко ним розглянуто 250-річний шлях взаємовідносин між Росією і Україною, розкрито історичні передумови виникнення в Російській імперії проекту «Новоросія», а також спроби його реалізувати з XVIII до початку XX століття. На конкретних фактах автори довели, що цього дотримувалися і Тимчасовий уряд в 1917 році, керівники СРСР та сучасної Росії, які, не визнаючи існування України, прагнули взяти її під своє «крило», адже усіх приваблює географічне розташування, кліматичні, природні умови, багатства нашого краю.

З метою глибшого розуміння піднятої теми днями проведено скайп-зустріч з Ф.Г Турченком. Вона проходила в онлайн-режимі за участі Запорізької обласної бібліотеки для юнацтва та Сумської обласної універсальної бібліотеки. Так, серед сумських учасників зустрічі були відомі вчені обласного центру Г.М. Іванущенко – член вченої Ради Центру досліджень визвольного руху, головний редактор інтернет-проекту «Сумський історичний портал», кандидати історичних наук Г.І.Корогод, М.А.Михайліченко, Н.М.Демиденко, Л.І. Рожкова, Ю.О.Нікітін та інші.
Continue reading

ПО ТОЙ БІК ДНІПРА

150213_P_Kyrychenko
Народився Кириченко Петро Антонович 28 серпня 1917 року в селі Мар’їно Тур’янської сільради у бідній селянській сім’ї Антона Андрійовича і Тетяни Павлівни. Петро був п’ятою дитиною в сім’ї. Кириченки були великими трудівниками, споконвічними хліборобами, але через малоземелля та бідність змушені були найматися на тяжку виснажливу працю до місцевих глитаїв.

У 1933 році на колгоспу родину впало непоправне горе. Померла мати. Дуже тяжко було самому батькові годувати і утримувати дітей. Однак Антон Андрійович, працюючи в Ленінському відділку Угроїдського радгоспу їздовим, зумів дати сім’ї порядок.

Петра було віддано в 1927 році до першого класу Тур’янської школи, яку він успішно закінчив через сім років. Учився селянський син добре, дуже любив читати книги. Бувало, збере навколо себе малечу і захоплено починав розповідати зміст прочитаного.

Після семирічки хлопець бажав продовжувати навчання, але не зміг: треба було працювати, і він пішов на роботу в колгосп с. Піщане Бєловського району Курської області. Спершу працював «старшим, куди пошлють», а потім – учнем у конторі, завідував розрахунковим відділом бухгалтерії.
Continue reading

ЗДІЙСНИВ 417 БОЙОВИХ ВИЛЬОТИ

150213_I_Marchenko

Народився Іван Тимофійович Марченко 25 листопада 1917 року в с. Тимофіївка (тепер це частина с. Осоївка) в робітничій сім’ї. Скільки вірних синів вийшло з цього мальовничого старовинного села… Всіх й не перелічити. Та серед мужніх і відважних наших земляків особливо яскравою зіркою сяє ім’я Івана Марченка.

Життя його родини було тяжким, і дитинство не пестило малого Івана. Розповіді батька Тимофія Яковича й матері Варвари Григорівни про гірке минуле викликали у хлопця потяг до знань, любов до книги.

Початкову школу Іван закінчив у Тимофіївці в 1929 році, а потім з родиною переїздить у сусіднє село Угроїди, де його батько працює на цукровому заводі, а він навчається в семирічній школі, яку успішно закінчує в 1932 році. Будучи відмінником навчання, він багато читає, особливо захоплюється літературою про Можайського, його перший літак і перші польоти.

Часто, вийшовши з домівки, Іван захоплюється красою неба, його безкрайністю. Із своїми друзями він виготовляє паперових зміїв, запускає їх у повітря і милується, як вони плавно кружляють високо над селом. Поступово у хлопця визріває мрія вивчитись на льотчика.

Чи мріяв Іван про подвиги? Так. Як і всі його однолітки. Забереться було кудись в безлюдне місце, ляже горілиць і довго спостерігає політ яструба. І вже не птаха, а себе бачив хлопчик на швидкокрилому літаку.
Continue reading