В біографії визначного українського художника Никанора Харитоновича Онацького помітне місце займає Краснопільщина. Його приваблював цей край багатим історичним минулим, високоталановитими майстрами народного мистецтва.
Никанор Онацький, автопортрет, 1919 рік
Часто в селах району митцеві довелося бувати в 20-і роки, коли він обіймаючи посаду директора Сумського художньо-історичного музею, посилено збирав по окрузі художні цінності і вів археологічні розкопки. Continue reading
Сьогодні кожен з нас через засоби масової інформації та соціальні мережі пильно слідкує за драматичним перебігом пандемії китайського коронавірусу у світі. Розуміючи доволі вагому важкість ситуації, всі намагаються притримуватись рекомендацій епідеміологів, виконувати прості правила санітарії та гігієни. Можливо, деякі уроки для себе ми можемо винести і з історії перебігу епідемій страшних хвороб у нашому краї минулих часів. Continue reading
Краса і велич, боротьба і сила духу, вирій почуттів, усе це чудовий і багатий світ спорту. Саме у великий спортивний світ увійшли багато видатних спортсменів та тренерів нашої землі. І нам є чим пишатися, бо наші спортсмени одні із найкращих.
Сьогодні відомі імена наших спортсменів – рясніють на шпальтах газет, які подають приклад великої сили волі, мужності, натхнення, поваги до спорту, свого народу. Continue reading
Уривок з книги “Голодомор 1932–1933 років на Сумщині” (Державний архів Сумської області, 2006 рік)
***
Краснопільський район
№172
СПОГАДИ А.Г.КОСАРЕВА, ЖИТЕЛЯ С.ВЕЛИКИЙ БОБРИК КРАСНОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
30 червня 1989 р.
Косарев Андрій Григорович, 1912 р. народження, освіта вища, член КПРС з 1941 p., інвалід Великої Вітчизняної війни, пенсіонер.
Я в той час навчався на першому курсі Сумського інституту соціального виховання. Кожного вихідного дня їздив у рідне с. Великий Бобрик. Знаю цю страшну трагедію для українського народу з особистих переживань і спостережень. Continue reading
ІСТОРІЯ СВІДЧИТЬ
(Зі сторінок історії Сумщини та Краснопільщини у 1920-1930-х роках 20-го століття)
(закінчення)
…
Навесні 1938 р. Сумською міжрайопергрупою Харківського облуправління НКВС була „викрита” антирадянська організація, яка, начебто, з 1934 року діяла на території Краснопільського району. За цією справою заарештовано 19 педагогічних працівників, серед яких були інспектори райвно, директори шкіл і вчителі. Один з обвинувачених, не витримавши, очевидно, режиму допитів, „признався”, що члени цієї організації свідомо зривали викладання російської мови, затримували на складах райвно та шкіл посібники з російської мови, не видавали їх учням і вчителям, сіяли вороже ставлення учнів до дітей-росіян, всіляко намагалися відірвати учнів від комсомольського та піонерського впливу, дискредитували вчителів-комуністів і т. п. …
… Continue reading
ІСТОРІЯ СВІДЧИТЬ
(Зі сторінок історії Сумщини та Краснопільщини у 1920-1930-х роках 20-го століття)
…
Прояви насильства під час колективізації викликали протест серед селянства. В ряді сіл Сумщини він набував таких форм як заклики до припинення колективізації, бойкотування, саботаж колгоспного руху, несанкціоновані мітинги, бунти. Про один з них йшлося у листі мешканця слободи Краснопілля Сумського округу Кукулевського М. В. до газети „Радянське село”: „Після нічних арештів, в ході яких було заарештовано декілька селян, у 4 години ранку [3 березня 1930 р.] гурт селян рушив до міліції з викриками „звільнити заарештованих”. Почались суперечки. Селяни почали бити у дзвони […] На поміч Краснопільському селянству приїхали з інших сіл […] Розпочалася демонстрація, в якій взяли участь до 5000. На вимоги звільнити заарештованих міліція відповіла пострілами. Декількох було вбито і поранено. Демонстрація розігнана.”
… Continue reading
12 грудня 2018 року до фондів обласного краєзнавчого музею було урочисто передано унікальні археологічні старожитності, виявлені на території Сумщини. Привітати працівників музею та ініціаторів акції – Сергії Гуцана й Андрія Верещагу – з цією значущою подією прийшли усі небайдужі до долі культурної спадщини представники сумської громадськості та музейники міста.
У вітальному слові директор обласного краєзнавчого музею Владислав Терентьєв підкреслив, що передані скарби мають виняткове наукове значення та наголосив, що це не перша благодійна акція з поповнення музейного зібрання за участі Сергія Гуцана, який уже вчетверте передає унікальні предмети старовини до державної частини Музейного фонду України. Continue reading
Сумському обласному краєзнавчому музею подарували знахідки 5-11 століття. Андрій працює водієм. Ці речі знайшов на Краснопільщині біля села Пожня. “Комплекс Пеньківської культури 5 століття. Бо красиво, вирішив хай тут залишиться. Рік вже займаюся. Знайшов 3 місяці тому і здав до музею буквально через 2 дні”, – говорить Андрій Верещага.
Частиною колекції власного музею поділився і підприємець та краєзнавець Сергій Гуцан. В експозиції – прикраси та монети.
З 1 по 14 липня, на мальовничому березі річки Псел, діяв юнацько-патріотичний наметовий табір “Коловрат імені Романа Атаманюка“.
Завдяки фізичній, розумовій та творчій активності, учасники табору ставали самостійнішими, сильнішими, витривалішими та вчилися працювати як частинка команди. Continue reading
Сім’я Чехових в Сумах
Прочитавши назву цієї розвідки, спершу можна заперечити – ну що може єднати відомого російського письменника і невелике сільце на Україні… Насправді ж, просто саме дослідження історії Глибного пов’язане з деякими труднощами. Так, в роки Другої Світової війни село було майже повністю знищене і в ньому навряд чи знайдеться бодай одна довоєнна будівля або навіть старі побутові речі домашнього вжитку. Друга проблема, яка фактично випливає з першої – у Глибному досить мало корінного населення, особливо – людей старшого віку. І якщо історію сусідньої Самотоївки можна викласти, немов з кубиків, з історій окремих сімей, родовід яких нерідко налічить зо три сотні років, то Глибне – це вінегрет з прізвищ найрізноманітнішого походження, серед яких важко знайти людину, спроможну вказати на місце, де до війни жили предки. На щастя, сучасний технічний рівень оснащення краєзнавця дає можливість знаходити нові, навіть зовсім не відомі раніше джерела та матеріали для дослідження історії рідного краю, що і стало приводом для цієї розповіді…
Достатньо й разу побувати в Глибному, щоб помітити, – воно ніби розділене на дві частини. Справді, одна його частина, – велика, з усіма прийнятими ознаками центру села, – знаходиться на шляху до Миропілля. Друга частина знаходиться на Сумській дорозі та веде вбік від неї в сторону залізничної станції. І це неспроста. В давні часи Глибне почало розбудовуватись саме з того місця, де зараз його центральна частина. А от біля дороги з Сум на Краснопілля, станом на середину XIX-го століття, був тільки постоялий двір. Continue reading
