Author Archives: admin

На Краснопільщині прикордонники затримали «УАЗ», запакований мобільними телефонами та медикаментами

151220_kordon1
Автомобіль «УАЗ Хантер», вщент завантажений коробками з мобільними телефонами та медикаментами, затримали учора на українсько-російському кордоні прикордонники Сумського загону.

У ході проведення спеціальних заходів, направлених на протидію незаконному переміщенню через державний кордон України товарів та вантажів, оперативні співробітники прикордонного відомства отримали інформацію про підготовку до протиправної діяльності. Для реалізації інформації також були залучені співробітники СБУ, а цей напрямок посилили додатковими прикордонними нарядами. Continue reading

Пауерліфтинг – міць в кожному русі

151220_power01Днями Краснопільський Палац культури вперше став ареною проведення великого спортивного дійства: сцена цього разу служила майданчиком для змагань, а партер зібрав багато уболівальників. Відкрита першість Краснопілля з класичного та екіпірованого жиму штанги лежачи викликала великий інтерес шанувальників пауерліфтингу. На змаганнях виступили більше 100 спортсменів з усієї області, серед яких рекордсмени і чемпіони України, призери європейських і світових першостей. Вік учасників від 6 до 40 років.
151220_power02
Під час урочистого відкриття змагань хлібом-сіллю спортсменів вітали заступники голів райдержадміністрації І. В. Юхта, Краснопільського селищного голови І. В. Голуб, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації А. М. Назаренко.

Глядачі мали змогу отримати справжнє задоволення від коректності поєдинків спортсменів, професійного суддівства, чіткої організації спортивного заходу.
Continue reading

Школа радо нас зустріла!

151220_malecha1У Краснопільській ЗОШ І –ІІІ ступенів було проведено День відкритих дверей для майбутніх першокласників та їх батьків.

Щирими посмішками та душевною теплотою зустріли гостей директор школи Яремчук А.І. та його заступник з навчально-виховної роботи Терещенко Н.А., які ознайомили батьків з роботою школи та її особливостями, розповіли про створені умови для навчання учнів.
Continue reading

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! ЙОГО ВАЖКО ВІДДАВАЛА ЗЕМЛЯ, АЛЕ ЛЕГКО ПРИЙНЯЛО НЕБО

151220_O_Shkurko01Краснопільщина знову в жалобі – 10 грудня в м. Біла Церква поховали героя, краснопільчанина підполковника Олександра Шкурка, який віддав своє життя за Україну… Квіти, вінки, військовий оркестр, траурна хода і сльози… Попрощатися з героєм прийшли тисячі містян, однополчан, військових побратимів. Віддати шану земляку прибула делегація з Краснопільщини у складі голів райдержадміністрації, районної ради, селища Краснопілля, активістів волонтерського руху. З моменту отримання інформації, що Олександр Вікторович потрапив у полон, у рідних офіцера, у всіх краснопільчан не зникала надія на повернення його додому. Це сталося через півтора року, та повернувся він у цинковій труні…
151220_O_Shkurko02
Олександр був тричі похований. Спочатку бандитами у Сніжному, потім волонтерами на Алеї тимчасово неідентифікованих захисників України на Краснопільському кладовищі міста Дніпропетровськ, і ось 10 грудня Олександра Шкурка поховали як Героя на Алеї Слави Білоцерківського кладовища «Сухий Яр». Його важко віддавала земля, але легко прийняло небо…

Олександр Шкурко народився 7 лютого 1979 року у Краснопіллі, тут пішов до школи. У Краснопільській ЗОШ І-ІІІ ступенів залишилась добра пам’ять про хлопця. Continue reading

Магнетизм дитячих сердець

151214_V_RevutskaКожен з нас з шкільної фізики та з практики життя добре знає про магнетизм. Але, виявляється, є і магнетизм дитячих сердець. Сприйняти його дано тільки добрим, порядним людям, які люблять дітей, вбачають у кожному з них особистість. Валентина Ревуцька цей магнетизм відчула в учнівські роки.

Вона була активісткою шкільного життя, виступала разом з однолітками перед малюками, танцювала, співала для них. Бачила як сяяли радістю очі хлопчиків і дівчаток. А ще могла довго дивитися, як гралися вихованці дитсадка, щоразу дивувалася дитячій доброті, відкритості, чесності. Після закінчення школи довго не роздумувала, вступила до Лебединського педагогічного училища.
Continue reading

Прості мужики. Звичайні герої.

151214_P_Kozakov1
Українці ніколи не мріяли про нових військових героїв, але нас ніхто не питав — просто поставили перед фактом. Практично жоден день у зоні АТО не минає без подвигів наших армійців, зрештою, сам факт того, що вони не стали ховатися від повісток і сьогодні несуть службу – вже подвиг. Але що ми знаємо про цих хлопців? Майже нічого. В усі часи армія трималась на простих сільських чоловіках, хлопцях. Павло Козаков з Угроїд один з таких нічим не примітних чоловіків. Білорус за національністю, він у 2005 році отримав український паспорт і вже як Громадянин України у вересні 2014 року пішов захищати тепер вже свою землю.

Читачі районки мабуть пам’ятають коротку розповідь про Павла в одній з волонтерських хронік. Як механік-водій-електрик воював у населених пунктах Горняк, Курахово, Піски, Карловка. Там у нього з’явився другий день народження – 20 листопада 2014 року, коли за кілька метрів від нього вибухнула міна, проте жодних ушкоджень не отримав. Але холод, сирість і старі болячки дали про себе знати відтак війна для Павла Козакова мала б скінчитися. Та лікарі виявилися іншої думки і чоловік вирушив, як каже, на свою «другу військову кампанію».
Continue reading

Улюблена справа власною стала

VLUU L110, M110  / Samsung L110, M110
Багато хто з нас мріє мати власний бізнес. У багатьох навіть є ідеї, як відкрити власну справу. Але, на жаль, більшість ідей залишаються нереалізованими, часто через відсутність стартового капіталу.

До числа успішних підприємців сміливо можна віднести Аллу Брижахіну. Звільнившись з роботи, вона звернулася до Краснопільського районного центру зайнятості, за направленням якого пройшла професійне навчання в м. Суми за напрямком «Підприємництво та бізнес-планування», розробила та захистила бізнес-план на тему «Організація підприємницької діяльності по виготовленню виробів з бетону та виробництво будівельних металевих конструкцій».
Continue reading

Інвестиції у майбутнє

151208_Porozok1У Порозку на радість маленьких жителів села та їх батьків 17 листопада введено у дію першу чергу дитячого ігрового майданчика. Місце для нього обрали дуже вдало, розташувався цей об’єкт розваг і відпочинку малечі біля місцевої загальноосвітньої школи. Обладнання атракціонів придбала Славгородська сільська територіальна громада, витративши для цього 59 тисяч гривень. Великий обсяг підготовчих робіт та встановлення обладнання дитячого ігрового майданчика здійснило ТОВ «Родина». Кошторисна вартість цих робіт для господарства склала близько 100 тисяч гривень.

– Спорудженням цього чудового дитячого об’єкту дано старт великого шляху турботи про майбутнє с.Порозок, який є у задумах нашого господарства, – сказав директор ТОВ «Родина», депутат Краснопільської районної ради В.В. Тимошенко. Плануємо доповнити ще й спортивним майданчиком для молоді старшого віку, де будуть встановлені: бруси, турники, рукохід, сучасні спортивні тренажери.
Continue reading

Мистецтво при дорозі

151117_Samotoivka1Іноді перше враження від міста чи села можна отримати, зійшовши на автобусній зупинці. На жаль, сьогодні приємним воно буває далеко не завжди. Зупинки являють собою прикре видовище: давно не фарбовані, обклеєні оголошеннями та рекламою (часто багаторічної давнини), засмічені, без урн чи смітників… Найгірше ж те, що у них наче немає господаря, тому зачасти зупинками ніхто не переймається. Але там, де є небайдужі до свого села люди, керівники, при дорозі з’являються зупинки-картинки.

Таке мистецтво при дорозі з літа можна побачити у Глибному та Самотоївці, де на стінах старих автобусних зупинок зацвіли волошки, ромашки, мальви, соняшники… Гроші на це знайшли у бюджеті Самотоївської сільської ради, а творчу роботу взяли на себе сільські таланти – у Глибному – ентузіастка Олена Веєвник, а Самотоївці – місцева художниця Світлана Комісар.
Continue reading

Є ферма — є робота, є й морока

151116_Zemliane01…Земляне – звичайне українське село. Розташоване на пагорбах, воно гарне у будь-яку пору року. Охайні будиночки, подвір’я, доладовані сумлінними господарями, що виганяють в череду корів, а ще кидається в очі багато дітвори, а внизу, в долині біліє ферма.

Гуляючи вулицями села і спілкуючись із місцевими жителями, не полишає відчуття, ніби повернувся в ті часи, коли всі села переживали найкращі свої часи. Вислуховуючи захоплення, сельчани погоджуються, що Земляному й справді в чомусь поталанило, хоч повністю уникнути пострадянської кризи не вдалося, про що свідчать руїни колишньої тракторної бригади. Зате ферма уціліла.
Continue reading