Сергій Панич наче поспішав жити. Швидко закохався. Швидко зробив пропозицію обраниці Ользі. Швидко став не за віком мудрим. І швидко пішов назавжди як Герой, захищаючи свою Батьківщину…
Історію життя і кохання розповіла дружина загиблого воїна Ольга Панич, прямо над серцем у якої є татуювання «Гуцул». Сергій переконував Ольгу не робити цього: мовляв, у подальшому житті тату може заважати їй у стосунках, якщо його не стане… А жінка була впевнена у своїх діях. Continue reading
Проста мрія та перші випробування
Про кращу долю, ніж жити у рідній Хмелівці, створити сім’ю, працювати у місцевому колгоспі трактористом, як батько, Василь з дитинства і не мріяв. А життя, зі свого боку, з повагою ставилося до його планів. Народився наш герой 26 липня 1978 року. Швидко промайнуло щасливе дитинство у звичайних турботах сільської сім’ї. Навчався у Краснопільській ЗОШ, але випускником став Хмелівської школи, яка вперше зустрічала сільських дітлахів, коли Василь Лаврентєв вже йшов до дев’ятого класу. Здобувши базову загальну середню освіту, юнак вступив до Краснопільського ДПТНЗ-43. Continue reading
З дитинства він мріяв про спортивну кар’єру, але здобув спеціальність муляра. Одинадцять років присвятив залізниці. Фінансові потреби родини змусили працювати за кордоном. Після років перебування у Чехії Руслан приймає рішення залишитись там на постійне місце проживання. Але війна в Україні кардинально змінила життєві плани краснопільчанина.
П’ятнадцятого квітня 1978 року народився Руслан. Він став первістком у подружжя Раїси та Анатолія Борщ. Згодом родина поповнилась ще двома донечками. У любові та турботі зростали діти. Руслан захоплювався спортом і мріяв стати професіоналом саме у спорті. Але по закінченню Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів обрав робітничу професію муляра і вступив до Сумського професійно-технічного училища. Continue reading
Олексій Пиленко – від строкового вишколу до пекла війни
У затишному селі Хмелівка на Краснопільщині 12 березня 1990 року народився Олексій Пиленко. Хлопчина зростав у звичайній сільській родині. У місцевій сільській школі здобув базову загальну середню освіту. Вступив до Краснопільського ПТУ-43. Олексій обрав професію тракториста, але певні обставини змусили хлопця покинути навчання. Наступного року Олексій став студентом цього ж закладу, але за спеціальністю «муляр-штукатур». З 2009 року Олексій Пиленко («Пел») у лавах Збройних сил України. Continue reading
Павлу Биченку – старшому солдату Національної гвардії України 6 грудня виповнилося б 24 роки.
Молодий Герой з Краснопілля загинув 3 березня 2022 року на Сумщині, у перший тиждень повномасштабного вторгнення росії. Йому було лише двадцять років.
Паша Биченко навчався у Краснопільській ЗОШ І-ІІІ ступенів, після 9 класу вступив до одного із Сумських профтехучилищ. Перед тим, як пов’язати своє життя з армією, хлопець влаштувався працювати заправником на АЗС в м. Суми, звідти і пішов на строкову службу, яку проходив у обласному центрі в лавах Національної гвардії України. Continue reading
Глянько Федір Хомич (14(02 за ст.ст.).09.1879, с. Славгород Охтирського повіту Харківської губернії – 21.04.1955, м. Форт Вейн, штат Індіана, США) – український громадсько-політичний та церковний діяч. Працював на промислових підприємствах Харкова. Був одним із засновників українського руху серед харківських робітників. Від 1900 року – член Української робітничої громади, яку очолював Гнат Хоткевич, співзасновник Українського робітничого театру. Від 1917 року – член Української Центральної Ради (УЦР), учасник Трудового Конгресу (1919). Неодноразово заарештовувався більшовиками за звинуваченням у антирадянській діяльності. Активний діяч Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ). Під час 2-ї світової війни емігрував, від 1950 року мешкав у США. Батько відомої української дитячої письменниці Катерини Перелісної (Глянько-Попова Катерина Федорівна, 1902–1995). Continue reading
Загурська-Архимович Кіра Іванівна (17(30).01.1902, с. Угроїди Охтирського повіту Харківської губернії (нині – Сумський район Сумської області) – 02.03.1991, м. Розендейл, штат Нью-Йорк, похована у містечку Бавнд Брук, штат Нью-Джерсі, США) – українська вчена-селекціонер, доктор агрономії (1969). Дружина Олександра Зиновійовича Архимовича, відомого українського вченого, президента УВАН у 1962-1970 роках.
Загурська Кіра Іванівна закінчила 2-у Сумську жіночу гімназію (1919), Київський сільськогосподарський інститут і Московський інститут цукрової промисловості (1936). Працювала в Українському НДІ цукрової промисловості (Київ) та Київському політехнічному інституті, розробляла методику щеплень однорічних рослин. Від 1943 року – разом з чоловіком на еміграції. Співробітниця селекційної станції поблизу Відня. Брала участь у створенні в Німеччині УВАН, НТШ, Українського технічно-господарського інституту, в якому викладала. Від 1948 року – в Іспанії, де на насіннєвій фірмі «Продес» допомагала чоловікові в дослідницькій роботі з питань буряківництва і картоплярства, а також займалася селекцією томатів. 1953 року переїхала до США, працювала у Бруклінському ботанічному саду (м. Розендейл, до 1956). Авторка спогадів «Голод», «Українські ботаніки світового масштабу і роль І. Мічуріна в їх загибелі», нарису «Сумський художній музей очима гімназистки» («Нові дні», Канада, червень 1985, присвячений пам’яті його фундатора Н. Онацького). Continue reading
Кравченко Валентин Мусійович (10.07.1938, с. Велика Рибиця Краснопільського р-ну, нині Сумської обл.) – вчений-біолог, еколог, кандидат біологічних наук (1970), викладач Сумського державного педагогічного інституту ім. Макаренка, від 1993 до 2001 р.р. – завідувач кафедри зоології природничого факультету СДПІ ім. Макаренка, автор понад 30 наукових праць в галузях протозоології, гідробіології, ентомології.
***
Красиловець Юрій Гаврилович (20.11.1935, с. Славгород Краснопільського р-ну, нині Сумської обл. – 2013, м. Харків) – вчений-агроном, доктор сільськогосподарських наук (1992), професор (2002). Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут (1963). Працював агрономом у Харківській області; на Сумській сільськогосподарській дослідницькій станції (1964–66); від 1969 року – в Інституті рослинництва НААНУ (Харків): від 1980 – завідувач лабораторії та сектору технічного захисту рослин, від 2004 – головний науковий співробітник; за сумісністю з 1994 року – у Харківському аграрному університеті (від 2002 – професор кафедри фітопатології). Обґрунтував природу стійкості пшениці до шкідників генеративних органів; розробив системи заходів із захисту овочевих та зернових колосових культур від шкідників і хвороб. Співредактор і співукладач довідника «Оптимізація інтегрованого захисту польових культур» (Х., 2006). Continue reading
Наші захисники – гордість нації. Воїни, чиї імена вписані у новітню історію України разом із високими державними нагородами. Кожен із них – це не просто історія окремої людини, а частинка великого літопису боротьби нашого народу за свободу й незалежність. Завдяки ініціативі начальника Сумської ОВА Олега Григорова розпочинаємо серію публікацій про історії наших мужніх захисників, аби зберегти пам’ять про їхній подвиг. Ці історії водночас болять та надихають, мотивують та нагадують, якою ціною ми тримаємо небо над головою. Історії Героїв залишаються символом мужності, незламності та любові до України. Бо саме з таких життів і подвигів складається книга нашої Перемоги. Continue reading
