Category Archives: Люди нашого краю

Медаль «Захисник Вітчизни» – від Президента України

160606_E_Rozhyvets1
Днями у районному військовому комісаріаті було вручено медаль «Захисник Вітчизни» демобілізованому учаснику антитерористичної операції Євгену Роживцю з Миропілля. Зачитав Указ Президента України та вручив нагороду військовий комісар районного військкомату, підполковник Євген Євченко, який привітав відважного хлопця з отриманою відзнакою та подякував за мужність.

Попри свій юний вік, Євген Роживець пройшов горнило війни старшим стрільцем, побувавши у найгарячіших точках на Сході України. Він як ніхто інший знає, що війна – це не красива картинка для репортерів, а страшна, сповнена крові і смертей реальність. Під час виконання бойового завдання, пробиваючись до своїх побратимів, БТР із українськими солдатами підірвався на міні. З дев’яти бійців живими залишилися лише двоє. Попри отримані поранення Євген намагався винести до своїх тяжко пораненого водія бойової машини, але той помер буквально у нього на руках.
Continue reading

ДОБРІ СПРАВИ ЗАВЖДИ В ПОШАНІ

160606_dobri_spravy1Нещодавно до селищної ради зателефонувала жителька селища Дзюба Олександра Миколаївна та запропонувала подарувати для прикрашення селища три ящики квітів петуній. Ми з вдячністю прийняли такий подарунок. І вже найближчим часом вони будуть висаджені на центральних квітниках селища.

Також дякуємо Грищенко Людмилі Петрівні, яка своїми квітами прикрасила клумбу біля збудованого пам’ятника ліквідаторам аварії на ЧАЕС.
160606_dobri_spravy2
Депутат районної ради Сухіх Ірина Олексіївна організувала суботник на дитячому майданчику. Селищна рада закупила необхідні матеріали, а ось робочих рук, як завжди, не вистачає. Ми дякуємо всім, хто прийшов цього недільного дня попрацювати на благо громади та наших діток.
Continue reading

«ВАМ НІКОЛИ НЕ БУДЕ СОРОМНО ЗА МЕНЕ…»

160513_Piddubnyi_memory1Неоголошена війна забрала життя тисячі наших українців. Це страшно, та ще страшніше усвідомлювати, що невідомо, скільки ще матерів, дружин, дітей страждатимуть через непоправні передчасні втрати найдорожчих людей. Наш обов’язок – пам’ятати героїв, хто не повернувся зі Сходу, хто не встиг вдосталь пожити зі своїми рідними, недорадів, недокохав, але встиг піти у безсмертя, захищаючи найдорожче, що є в українців – право на волю і незалежність. Своєю жертовністю вони вщент зруйнували недолугі закиди кремлівських стратегів, що України як держави, а українців як нації взагалі не існує.

Днями у Миропільській ЗОШ І-ІІІ ступенів відбувся мітинг-реквієм з нагоди відкриття меморіальної дошки в пам’ять про випускника школи, добровольця, героя, справжнього патріота Віталія Володимировича Піддубного, який загинув, захищаючи суверенітет і цілісність держави на Сході.
Continue reading

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ. Встановили пам’ятну дошку Герою Олександру ШКУРКУ

160512_Shkurko_memory1Меморіальну дошку загиблому в зоні проведення АТО краснопільчанину Олександру Шкурку відкрили 4 травня на фасаді Краснопільської школи І-ІІІ ступенів. Вшанувати пам’ять бійця прийшли його рідні та друзі, представники районної та селищної влади, педагогічний та учнівський колективи школи, громадські активісти.

Дуже символічним є те, що меморіальна дошка відкрита саме на фасаді цього будинку, адже тут, у цих стінах, були Сашкові перші успіхи і невдачі, перші друзі, тут відбувалося його становлення як громадянина. Традиційно, проводжаючи своїх учнів у життєву дорогу, вчителі настановляють: «Ким би ви не стали в житті, головне щоб ви були людьми». Сашко став людиною. За свої коротке життя він встиг полюбити всіх нас, проявити свою жертовність.
Continue reading

ТІ, ХТО ВРЯТУВАВ СВІТ

160429_Chornobyl-30_126 квітня минуло тридцять років відтоді, як «мирний атом» увірвався у розмірене життя людей, нанісши непоправної шкоди довкіллю – понівечив землю, отруїв воду, зламав тисячі доль. Рятувати світ від страшної біди мобілізували людей з усієї України. Були серед них і представники Краснопільщини – військові, пожежники, медики. 26 квітня 2016 року в районному центрі проведені урочисті заходи пов’язані з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи.

В малому залі районного Палацу культури відбулася зустріч з громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за участю голови Краснопільської райдержадміністрації Юрія Яремчука, голови районної ради Віталія Савоненка, керівників та представників районних служб, які опікуються проблемами чорнобильців. Постраждалим громадянам надані роз’яснення та консультації з питань соціальних виплат, пільг, пенсійного та медичного забезпечення в районі. Continue reading

ТІНІ ЧОРНОБИЛЯ

160426_V_Draha7Коли вибухнув реактор на Чорнобильській АЕС, мені було лише 10 років і я мало що розумів у глобальних катаклізмах, так само як і більшість дорослого населення нашого району не чули, що є таке містечко Чорнобиль. Але навіть дитяча підсвідомість підказувала, що щось трапилось, коли дорогою до бабусі у Роменський район на першотравневі свята почали зустрічати колони вантажних автомобілів і автобусів, підозри посилились, коли того ж вечора батька, як завідувача автопарком колишньої сільгосптехніки через сільську раду терміново викликали назад до Краснопілля. А після травневих свят у нашій школі, і нашому класі зокрема, з’явились нові учні, від яких ми й дізналися “по великому секрету”, що в Чорнобилі щось рвонуло і у нашому лексиконі почало домінувати слово радіація. З тих пір минуло 30 років, сьогодні про Чорнобиль знають усі. Діти, підлітки, що народились після 1986-го, без проблем розкажуть вам про чорнобильські реактори, цехи, зону відчуження. Вони знають про це не з книг, газетних статей, а тому, що самі були там… у різних комп’ютерних іграх-стрілялках. Крім того, почав активно розвиватися рух “сталкерів”. Стало модним поїхати на екскурсію в зону відчуження, щоб подивитися на Прип’ять наживо.

***
160426_V_Draha1Моєму сьогоднішньому співрозмовнику, краснопільчанину Віктору Дразі той трагічний рік не віщував нічого поганого: кілька місяців тому повернувся з армії, влаштувався на роботу водієм у районний відділ освіти, аж тут отримав знову повістку до райвійськкомату на… “тренувальний збір”, принаймні саме так вказано у виданій довідці. На тому зборі Віктор Анатолійович “тренувався” на Чорнобильській АЕС з 12 грудня 1986 року по 7 лютого 1987-го… Continue reading

ІМЕНЕМ ГЕРОЯ

160407_A_Kostiuchenko
У Мезенівці одна з вулиць відтепер носить ім’я підполковника Артура Костюченка, який загинув у боротьбі за незалежність України.

Розглянувши подання сільського голови з метою увічнення пам’яті загиблого за свободу, незалежність і суверенітет держави Україна, відповідно до Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», керуючись ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська рада вирішила змінити назву вулиці Першотравнева на вулицю Артура Костюченка в с.Мезенівка Краснопільського району.

Нагадаємо, загинув Артур Іванович 14 лютого 2015 року в селі Петровське, що за Волновахою Донецької області. Під час руху військової техніки на фугасі підірвався автомобіль, в якому він знаходився. Поховали воїна в рідному селі 17 лютого. Continue reading

Школо, рідна моя

160316_Brantsivka_school
Село Бранцівка, рідна сторона,
Краю барвінковий, батьківська земля.
Тут я народилась, тут я і зросла
І від нього в світі кращого нема.

Життя кожної людини пов’язане зі школою. Вона є центром життя у кожному селі. Хочу розповісти про нашу школу – найновішу у районі.

Пам’ятаю її ще з 1950 року, коли я стала першокласницею. Навчались ми в старих будівлях і називали їх – церковна (побудована на кошти церкви у 1893 році), земська школа у 1903 році (побудована на кошти земства), а ще було збудовано одне приміщення на кошти колгоспу.
Continue reading

Все починається з жінки

160306_T_Kuznetsova
Напередодні жіночого свята ми вирішили поспілкуватися з жінкою, яка чудово знає свою справу, душею вболіває за членів свого колективу, може поєднувати у собі жіночу чарівність, розум, успішність і риси лідера. Нашим співрозмовником стала інспектор з кадрів Краснопільського лісгоспу, голова профспілки підприємства Тетяна Денисівна Кузнецова.

За освітою Тетяна Денисівна лісівник, вона – технік-лісовод, і роботі у колективі лісгоспу присвятила 36 років – майже все своє трудове життя.

«Прийшла до лісгоспу у 1979 році. Спочатку – секретар-машиністкою, а з 1981-го працюю кадровим інспектором», – ділиться вона.

Голова профспілки – це авторитет для керівництва і приклад для колективу. Саме так характеризує Тетяну Денисівну директор підприємства Віктор Мороз, так відзиваються про неї і у колективі. То ж, з повним розумінням важливості і складності її громадської справи – профспілкового лідера підприємства, – спілкуємось саме про це.
Continue reading

ВІДВАЖНА ЛИСТОНОША

160304_L_Lesnyk1Начальник відділення поштового зв’язку села Великий Бобрик Людмила Лесник належить до когорти жінок, якими захоплювався ще поет Некрасов: і коня на скаку зупинить, і в хату, охоплену полум’ям, не побоїться… Ну, коня-не коня, а злочинну групу, що намагалася пограбувати її відділення, затримати допомогла!

Напередодні жіночого свята Восьме березня Людмила Миколаївна отримала Подяку від Сумської Дирекції УДППЗ «Укрпошта» та від обкому профспілки працівників поштового зв’язку за проявлену кмітливість та самовладання при виникненні позаштатної ситуації на об’єкті поштового зв’язку.

Ту «позаштатну ситуацію», що трапилася 8 січня у Великому Бобрику ця тендітна жінка хоч згадує з посмішкою, але зізнається – нервових клітин того дня втратила таки багато.
Continue reading