Tag Archives: Угроїди

Наша рятівниця

…Вже котру добу на вулиці господарювала заметіль. Вітер кружляв понад хатами, жбурляв холодним снігом, заглядав у кожну шпаринку, замітав дороги і маленькі стежки, вкриваючи все навкруги білим покривалом. Небо було сіре і похмуре. На землю поволі спускалися сутінки. Тиха, безлюдна вулиця готувалась до сну. Тільки одинока постать кудись поспішала по майже невидимій доріжці. Зупинялась, відвертаючись від пронизливого вітру, а потім знову йшла, важко переступаючи в глибокому снігу.

Чи часто ми замислюємося над тим, для чого прийшли у цей світ? Хтось починає думати про це, проживши половину свого життя, хтось зовсім над цим не замислюється, пливучи за течією життя, а хтось з дитинства впевнено йде до своєї мети, сіючи кругом себе добро, примножуючи любов, щедро даруючи людям тепло свого серця.

Господь створив людину на добро, дав кожній талант, аби вона змогла реалізувати себе в цьому житті. Кожен із нас обирає свій життєвий шлях, і тільки від нас залежить, якими ми будемо – добрими чи поганими, що принесем у це життя, який слід залишимо після себе після завершення нашого земного буття.
Continue reading

В нього є мудрість серця

Сьогодні моя розповідь про ювіляра Радівілова Юрія Івановича. Йому 50 років, він народився 6 лютого 1967 року в селищі Угроїди, де мешкає і нині. Тут його родина, сім’я, друзі, куми, сусіди. Була у нього не одна можливість переїхати до іншого міста або іншої країни, але чоловік цього робити не планує, бо він патріот свого села, району, своєї країни. Якби у нашому житті більше таких керівників, як Юрій Іванович, які звертають увагу на проблеми простих людей, ми б давно жили зовсім в іншій Україні – заможній, працьовитій, квітучій.

Спочатку дивуєшся, як він зумів зберегти чистоту сердечну, чуйність душевну? Його благородна інтелігентність, шляхетна скромність, органічна доброзичливість, вміння делікатно і не нав’язливо прийти на допомогу, просто зворушують. І що дуже приємно, інтелігентність і добре серце абсолютно не заважають бути йому твердим, впевненим, наполегливим і терплячим.
Continue reading

Олександр Ушкаленко – майстер спорту міжнародного класу з лижних гонок


Олександр Анатолійович Ушкаленко (*02.08.1964, смт. Угроїди Краснопільського району Сумської області) — майстер спорту міжнародного класу, чемпіон світу з лижних гонок серед юніорів (1983, 1984), багаторазовий чемпіон України, срібний та бронзовий призер зимової спартакіади народів СРСР, учасник Олімпійських ігор у Нагано (Японія) 1998 року, старший викладач кафедри спортивних дисциплін та фізичного виховання Навчально-наукового інституту фізичної культури Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка.

Олександр Ушкаленко народився 2 серпня 1964 року в селищі Угроїди Краснопільського району Сумської області. Середню освіту здобув в Краснопільській середній школі № 2. Саме в школі Олександр закохався в спорт, лижі та пізнав смак перших перемог під керівництвом шкільного учителя Володимира Павловича Сумця, який став для Сашка фактично першим професійним тренером.
Continue reading

НЕЗЛАМНА І НЕСКОРЕНА

160821_H_Sokil_1Україна відзначає 25 річницю Незалежності. Кожен з нас сприймає поняття волі, свободи, назалежності по-своєму. Для когось, можливо, це просто слова без змісту і зобов’язань перед країною, громадою. Ось тоді все більше з’являється розмірковувань на кшталт «А що дала мені ця держава?» і майже не чути питання: «А що я зробив для неї?». На жаль, перших ми бачимо, чуємо часто, вони на перших шпальтах газет, вони не зникають з телеекранів, а ось про представників другої категорії ми мало що знаємо, і інколи дізнаємося про складне, трагічне життя лише після їх смерті.

Справжні герої України залишаються в тіні. Нехай Галина Іванівна Сокіл не захищала Україну з автоматом чи гранатою, і ті передані нею кілька цидулок у зв’язковій ланці ОУН лише піщинки у великій справі, однак цей внесок у мрію її життя – незалежну Україну, коштував їй руки і десяти років ув’язнення. Цей матеріал – своєрідна спокута перед мужньою жінкою, якої вже немає серед нас.
Continue reading

Я ЛЮБЛЮ УГРОЇДИ

160804_Uhroidy1Саме таким гаслом 30 липня зустрічали Угроїди своїх жителів, гостей та всіх, кого доля розкидала по різних куточках країни, але, незважаючи на це, хто все ж вважає наше селище своєю малою батьківщиною. Вже стало доброю традицією саме напередодні свята Святого пророка Ілії, на честь якого освячено духовну скарбницю Угроїд – храм, проводити інше, не менш важливе свято – День селища. В цей день різко збільшується населення Угроїд, бо звідусіль на свято поспішають родичі, друзі, знайомі і просто сусіди з навколишніх сіл, щоб розділити з нами радість.

Ще задовго до початку свята лунала над селищем весела музика, на дітлахів чекали атракціони та батути, в повітрі розчинялися смачні пахощі шашликів та пиріжків, а око милувала красиво прикрашена імпровізована сцена та виставка робіт майстрів декоративно-вжиткового мистецтва. Багато прекрасних витончених робіт місцевих майстрів та майстринь було представлено на ній, але, звичайно, найбільше було вишивок: хрестиком, бісером, стрічками. Автори цих робіт А.С. Блужан, Г. О.Рашевська, Ю.А.Ярош, С.В.Бондарєва. Приємно вразили роботи по дереву молодого майстра В.С. Заїки, а його мама Н.А. Заїка поповнила експонати виставки чудовими картинами, написаними в різних техніках. Не залишилися осторонь і майстрині бісероплетіння. Роботи Ю.О.Тетянченко, К. М. Гримайло, сімейного тандему Дробот Н.Г. та її доньки Тетяни вражали красою та довершеністю.
Continue reading

Відродженню Угроїд бути

160708_Uhroidy1Угроїди – це селище міського типу, яке розвивалося протягом 300 років. За цей час ми багато чого досягли. І економіка, і соціальна сфера були на вищому рівні. Ферми розростались, поля колосились, лікарня та цукровий завод працювали повним ходом, пекарня годувала жителів свіжою здобою, школи, дитячі садки, бібліотеки та музеї завжди були наповнені дзвінкими голосами дітлахів… Одним словом, роботи було сповна.

Та в якийсь момент все, наче, зупинилось. Ферми, пекарня як і деякі садки, закрились, лікарня зменшила свою роботу до мінімуму, бібліотеки стали менше відвідувати, а завод і зовсім розібрали.

Як сьогодні пам’ятаю купу екскаваторів, які все рили та розбивали величезний «притулок» робочих, а вантажні автомобілі замість звичайної справи постачання цукрового буряку, вивозили вже «непотрібні» деталі цільного механізму. Це все поступово призвело до зменшення населення в рази: із чотирьох тисяч до двох (за даними 2013 р.).
Continue reading

Кажемо завод: розуміємо селище

160704_Mykhailivske
ТОВ «Михайлівські вогнетриви», на жаль, єдине промислове підприємство на Краснопільщині. Навіть в умовах нинішньої складної економічної ситуації воно не лише виживає, а й розвивається. Нині на підприємстві мають роботу і гарантовану заробітну плату більше 200 працівників. Про сьогодення ТОВ «Михайлівські вогнетриви», плани на майбутнє наше інтерв’ю з його генеральним директором Світланою Швець.
– Світлано Олексіївно, які результати виробничої діяльності підприємства за останні роки?

– Назву тільки декілька цифр. У порівнянні з відповідним періодом 2015 року вироблено продукції на суму 8881 тис. гривень, реалізовано її на 10432,3 тисячі гривень, що більше торішніх обсягів, податків теж сплачено вдвічі більше, зросла і заробітна плата працівників підприємства. Це досягнуто за рахунок оптимізації виробництва, нарощування обсягів випуску, підвищення якості ультралегковагової цегли, яку ми реалізуємо енергетичним підприємствам України та близького зарубіжжя. Віднедавна освоїли і польський ринок. Дякуючи цьому замовленню, наше підприємство змогло розпочати виробничий сезон у березні нинішнього року. З освоєнням польського ринку ми пересвідчилися, що наша продукція якісна і конкурентоздатна. Це відзначили представники компанії з Польщі. Для нас це приємний факт. Він надає колективу впевненості на освоєння інших ринків зарубіжжя.
Continue reading

Ми перші серед учнів навчальних закладів області з волейболу!

160302_volley_obl1Нещодавно, у спортивній залі Краснопільського РПК відбулися змагання з волейболу серед юнаків навчальних закладів району І-ІІІ ступенів. Перемогу тоді святкували учні Миропільського НВК, яким і випала честь представляти Краснопільський район у змаганнях з волейболу серед юнаків в залік XXIV обласних ігор школярів серед команд ІІ групи (райони).

Після детального обговорення та за результатами районних змагань з волейболу було прийнято рішення про включення в склад збірної команди Краснопільського району двох учнів Великобобрицької ЗОШ І-ІІІ ступенів та двох учнів Угроїдської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Основу команди, а саме вісім учасників, склали учні Миропільського НВК.
Continue reading

Зорепад над Краснопільщиною

160220_Zorepad1Традиція проводити районний фестиваль «Зорепад» започаткована вже не перший рік. Знову на небосхилі Краснопільщини загорілись нові маленькі зірочки, які показали своє вміння на фестивалі дитячої творчості «Зорепад – 2016». Програма була різноманітною: вокал, хореографія, фортепіано, баян, скрипка. Фестиваль розширив свої горизонти – майстерність показали діти не тільки з Краснопілля, а із сіл: Глибне, Самотоївка, Порозок, Угроїди, Хмелівка, які навчаються у музичній школі.

В номінації фортепіано звучали твори українських та зарубіжних композиторів у виконанні: Давиденко Маргарити (дипломантки міжрегіонального конкурсу «Пролісок»), Придатко Діани, Дужнікової Діани, Патютько Владислави, Колотої Марії, Горецької Лілії, Калініної Марини, Шимоні Дмитра, Платонової Даші, Бесараб Даші.

Грою на баяні та скрипці порадували присутніх випускник школи Рябуха Валерій та учень 5-го класу Смольняков Іван.
Continue reading

Ці дні в історії району. 18-24 січня

160121_daysЦі дні в історії району. 18-24 січня

Відбулись зміни у керівництві відділу внутрішніх справ РДА, Леонід Жаботинський увійшов до десятки найкращих вітчизняних атлетів століття, у Краснопіллі запалюють зірок естради, вирішено збудувати в Краснопіллі цегельний завод потужністю більше трьох мільйонів штук цегли на рік, продовжується реалізація товарів за талонами. Такими подіями, і не лише, запам’яталися дні в історії району в різні роки.
160121_V_Trofimov
1944. 19 січня рядовий 1255 стрілецького полку 379 стрілецької дивізії 6 гвардійської армії 2-го Прибалтійського фронту Трофімов Володимир Васильович (уродженець смт Угроїди) в бою за с. Батово Псковської області першим увірвався в траншеї ворога, знищив 11 фашистів, загинув у цьому бою, закривши своїм тілом командира роти. Указом від 4 червня 1944 року йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

1959. Багато учнів Покровської семирічної школи живе на віддалених хуторах. Тому при школі організовується гуртожиток. Вже придбано 25 комплектів постільних речей, ліжка тощо. Для майстерень Краснопільських середніх шкіл №1 і №2 надійшли вдосконалені рейсмусові верстати. Учні Прохідської, Думівської, Виднівської, Ступівської і Гниличанської початкових шкіл одержали класні дошки.
Continue reading